Варновицький Давид Абрамович
ВАРНОВИ́ЦЬКИЙ Давид Абрамович (19. 04 (02. 05). 1915, Одеса — 22. 11. 1993, там само) — живописець і графік. Член СХУ (1974). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. в Одес. буд. інституті (1938– 41), закін. Одес. художнє училище (1952; викл. Л. Мучник, В. Токарев). Учасник обл. (від 1952), респ. (від 1966) мистецьких виставок. Персон. — в Одесі (1980, 1985). Працював у галузях книжк. графіки та живопису. Творчість В. засвідчує засвоєння реаліст. традицій живопису на основі особливостей пд.-рос. школи. Автор портретів, пейзажів, натюрмортів. Оспівав красу Причорноморʼя, створив портретні образи робітників, ветеранів війни, інтелігенції.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Медвідь-гора» (1956), «Гурзуф» (1957), «Пам’яті Т. Шевченка» (1964), «Буревісник» (1969), «Весна в Седневі», «Весна в Одесі», «Річка» (усі — 1971), «Хризантеми цвітуть» (1973), «Пейзаж зимовий» (1980), «В музеї» (1982), «Зелені околиці. Одеса» (1983), «Ріка розлилася» (1984); портрети — коваля В. Овсянникова (1952), Е. Дарницького (1960), «Художник» (1961), «Перший. Ю. Гагарін» (1967), Героя Рад. Союзу І. Перова (1969), Г. Сковороди (1972), актриси Л. Джоланової, В. Луньова (обидва — 1973), «Комбайнер» (1974), токаря В. Чербаєва (1975), «Жіночий портрет. Актриса» (1982), М. Браги (1989).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 