Вартаґава Іполит Петрович

ВАРТАҐА́ВА Іполит Петрович ( ; 30. 01(11. 02). 1872, с. Хета, нині Зугдід. р-ну, Грузія — 06. 01. 1967, Тбілісі) — грузинський літературознавець, педагог. Закін. Тбіліс. духовну семінарію (1895), Казан. духовну академію (Росія, 1899). Відтоді викладав у Сімфероп. духов. семінарії, 1907–37 — у школах Тбілісі; 1937–58 — проф. пед. інститутів у м. Горі та Сталінірі (нині Цхінвалі) в Грузії. Друкувався від 1994. Автор монограф. досліджень про груз. письменників (Я. Цуртавелі, Чахрухадзе, Ш. Руставелі, І. Чавчавадзе, А. Церетелі, Р. Еріставі, Важу Пшавелу, Ш. Мгвімелі, В. Барнові); підручника « » («Теорія словесності», 1922); кн. «» («Спогади», ч. 1–2, Тбілісі, 1956–1962). В останній розповідає про своє перебування в Україні, проведення шевченків. свят у Сімферополі 1899–1907. Надсилав статті до груз. періодики, в яких інформував читачів про літ. події в Україні. Брав активну участь у відзначенні шевченків. ювілеїв у Грузії 1911–1914. У ж. « » («Театр і життя», 1914, № 1) опублікував ст. » («Поезія Тараса Шевченка»), в якій зробив глибокий аналіз поет. спадщини Т. Шевченка, розповів про його життєвий шлях.

Завантажити статтю