ВАРША́ВСЬКИЙ Ілля Львович (05(18). 10. 1915, м. Прилуки, нині Черніг. обл. — 16. 02. 2000, Москва) — фахівець у галузі машинобудува­н­ня. Доктор технічних наук (1961), професор (1962). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1965). Учасник 2-ї світової війни. Навч. у Київ. автомоб.-дорож. технікумі (1930–33). Працював на Крайній Пн.; 1948–50 — старший науковий спів­робітник, заст. нач. Особливої автомоб. лаб. у Москві; 1950– 53 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту машино­знавства АН СРСР; 1953–61 — за­ступник нач. з наукової роботи лаб. (згодом Ін­ститут) двигунів АН СРСР, водночас від 1957 — зав. Калінінгр. від­діл. цієї лаб.; 1962–67 — нач. лаб. № 62 Центр. наук. ін­ституту палив. апаратури; 1967–69 — нач. Лаб. нейтралізації і про­блем енергетики АН СРСР; 1970–74 — старший науковий спів­робітник Всесоюз. ін­ституту наук. і тех. інформації АН СРСР (усі — Москва); 1974–80 — завідувач від­ділу теплових двигунів Ін­ституту про­блем машинобудува­н­ня АН УРСР (Харків); від 1980 — у Держ. НДІ машино­знавства АН СРСР (Москва). Наук. діяльність у галузі водневої енергетики і гравітаційно-під­йом. руху. Роз­робляв конвертовані водневі двигуни, гідридний бак для автомобіля, екс­перим. реактор для отрима­н­ня водню з води, гідридні термосорбційні ком­пресори. Проводив дослідж. з одержа­н­ня білків водо­окислювал. бактеріями, що живились воднем, отриманим з води за допомогою енергоакумулювал. речовин. Під час роботи в Харкові під керівництвом В. проведено конвертацію автомобіля «Москвич-412» для роботи на бензині, водневі та бензоводневій суміші, водночас було конвертовано для роботи з домішками водню, який зберігали в гідридах, автомобіль ВАЗ-2101. Результатом цих дослідж. (викори­ста­н­ня водню як додатк. пального) було зниже­н­ня токсичності від­працьованих газів автомобіля та витрат бензину, під­вище­н­ня палив. економічності двигуна.