Варшавський Ілля Львович

ВАРША́ВСЬКИЙ Ілля Львович (05(18). 10. 1915, м. Прилуки, нині Черніг. обл. — 16. 02. 2000, Москва) — фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1961), професор (1962). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1965). Учасник 2-ї світової війни. Навч. у Київ. автомоб.-дорож. технікумі (1930–33). Працював на Крайній Пн.; 1948–50 — старший науковий співробітник, заст. нач. Особливої автомоб. лаб. у Москві; 1950– 53 — старший науковий співробітник Інституту машинознавства АН СРСР; 1953–61 — заступник нач. з наукової роботи лаб. (згодом Інститут) двигунів АН СРСР, водночас від 1957 — зав. Калінінгр. відділ. цієї лаб.; 1962–67 — нач. лаб. № 62 Центр. наук. інституту палив. апаратури; 1967–69 — нач. Лаб. нейтралізації і проблем енергетики АН СРСР; 1970–74 — старший науковий співробітник Всесоюз. інституту наук. і тех. інформації АН СРСР (усі — Москва); 1974–80 — завідувач відділу теплових двигунів Інституту проблем машинобудування АН УРСР (Харків); від 1980 — у Держ. НДІ машинознавства АН СРСР (Москва). Наук. діяльність у галузі водневої енергетики і гравітаційно-підйом. руху. Розробляв конвертовані водневі двигуни, гідридний бак для автомобіля, експерим. реактор для отримання водню з води, гідридні термосорбційні компресори. Проводив дослідж. з одержання білків водоокислювал. бактеріями, що живились воднем, отриманим з води за допомогою енергоакумулювал. речовин. Під час роботи в Харкові під керівництвом В. проведено конвертацію автомобіля «Москвич-412» для роботи на бензині, водневі та бензоводневій суміші, водночас було конвертовано для роботи з домішками водню, який зберігали в гідридах, автомобіль ВАЗ-2101. Результатом цих дослідж. (використання водню як додатк. пального) було зниження токсичності відпрацьованих газів автомобіля та витрат бензину, підвищення палив. економічності двигуна.

Завантажити статтю