ВАСИЛАЩУ́К Ганна Василівна (02. 11. 1924, с. Шешори, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — 27. 06. 2004, там само) — майстриня художньої вишивки і ткацтва. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1968). Член НСХУ (1971), НСМНМУ (2002). Освіта середня. Працювала 1944–47 у Косів. лікарні. Учасниця респ. та зарубіж. худож. ви­ставок від 1968. Персон. — у Києві (1967). Роз­винула й збагатила традиц. мотиви гуцул. геом. орнаменту у ви­тканих та вишитих рушниках, метафорично повʼяз. з істор. подіями в Україні, творами Т. Шевченка (понад 150 рушників), І. Франка, В. Симоненка. Роботи виконано човниковою та пере­бір. техніками ткацтва. Ре­продукціями її рушників про­ілюстровано «Кобзар» Т. Шевченка (К., 1971). Вироби зберігаються у МУНДМ, МЕХП, Коломий. музеї нар. мистецтва Гуцульщини та Поку­т­тя (Івано-Фр. обл.), музеях Косова, Снятина.