Василевич Олена Семенівна

ВАСИЛÉВИЧ Олена Семенівна (Васілевіч Алёна Сямёнаўна; 22. 12. 1922, с. Липники Мінської обл., Білорусь) — білоруська письменниця. Член СП Білоруської РСР (1947). Закін. Рогачов. вчител. інститут (Білорусь, 1941), Білорус. університет (Мінськ, 1946). Працювала у Курському обл. видавництві (РФ, 1946–50), ж. «Работніца і сялянка» (від 1950), зав. редакції літ-ри для юнацтва у видавництвах «Мастацкая літаратура» (1972– 80) та «Юнацтва» (1981–83). Почала друкуватися від 1947. У доробку В.: кн. оповідань «Блізкія знаёмыя» (1954), «Падслухала сэрца» (1960), «Адно імгненне» (1975), «Шурка Рэмзікаў» (1985), зб. оповідань і повістей про сучасників «Мыс Добрай Надзеі» (1977); кн. для дітей «Заўтра ў школу» (1956), «Калінавая рукавічка» (1963) та ін.; кн. «Люблю, хвалююся, жыву: нататкі, эсэ» (1986) та «Элегія: апавяданні, эцюды, эсэ» (1986; усі — Мінск). Автобіогр. тетралогія «Пачакай, затрымайся...» (1966– 70; Державна премія Білоруської РСР, 1976; укр. переклад Б. Чайковського — К., 1982) — про складний шлях сільс. дівчини в нове життя, духовне змужніння людини. Твори В. відзначаються глибоким проникненням у внутр. світ людини, точністю в описі побуту, стрим., довірл. манерою оповіді. Переклала білорус. мовою повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», окремі новели Ірини Вільде, В. Близнеця та ін.

Завантажити статтю