Василенко Віктор Леонідович

ВАСИЛÉНКО Віктор Леонідович (31. 03. 1947, Київ — березень, 2008, там само) — кінорежисер. Член НСКінУ (1982) та НСЖУ (1985). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1978; викл. О. Мусієнко). Працював на Укр. студії наук.-популяр. фільмів (1970– 74) та на телебаченні (1974– 78). Від 1978 — реж. студії «Укртелефільм» і від 2004 — гол. реж. Держ. телерадіокомпанії «Культура». Створив понад 100 докум. фільмів, позначених емоційністю розкриття теми і пошуками нових зображал. засобів. Серед них — «Окрема ухвала у справі “N”» (приз журі кінофестивалю «Молодість», Київ, 1980), «І маленький карнавал наприкінці року…» (гол. приз Кінофестивалю дит. і юнац. фільмів, Івано-Франківськ, 1982), «Ладо» (гол. приз Всесоюз. фестивалю телевізій. фільмів, Єреван, 1982), «Валізка» (гол. приз і золота медаль Всесоюз. кінофестивалю спорт. фільмів, Ашхабад, 1987). Зробив помітний внесок в автор. кінематограф — повнометражні фільми «Портрет» (1990), «Українські відьми, а також інша нечиста і чиста сила» (1994), «З мороку тисячоліть» (1995) викликали значний резонанс в Україні та за її межами, а докум.-публіцист. стрічка «Вигнання з Раю» (1996) демонструвалася на Днях укр. кіно у Франції. В. є автором сценаріїв і реж. худож. фільмів для телебачення — «Шанс» (1987), «Киценька» (1991), «Натурник» (1992), — першого укр. телесеріалу «Посмішка звіра» (1998, 10 серій). За сценарієм В. Лебедєвої зняв фільм «Буйна» (1990, 2 серії), за сценарієм, написаним спільно з Л. Слуцьким, — «Їхати, значить їхати, або Євреї, будьмо!» (1993). Започаткував цикли докум. фільмів-портретів «На кому світ тримається?..», а також телепрограм «Знімалося кіно...» і «Лунала пісня...», в яких порушив найгостріші проблеми духов. життя сучасної України. Низка його творчих проектів 2000–04 відзначені нагородами на фестивалях «Вітер мандрів» (Херсон), «Калинові острови» (Коблево) та на міжнар. кінофестивалі «Разом» (Ялта).

Завантажити статтю