Василенко Віктор Леонідович

ВАСИЛÉНКО Віктор Леонідович (31. 03. 1947, Київ — 28. 03. 2008, там само) — кінорежисер. Член НСКінУ (1982) та НСЖУ (1985). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Закін. Київ. ін­ститут театр. мистецтва (1978; викл. О. Мусієнко). Працював на Укр. студії наук.-популяр. фільмів (1970– 74) та на телебачен­ні (1974– 78). Від 1978 — реж. студії «Укртелефільм» і від 2004 — гол. реж. Держ. телерадіокомпанії «Культура». Створив понад 100 докум. фільмів, по­значених емоційністю роз­кри­т­тя теми і пошуками нових зображал. засобів. Серед них — «Окрема ухвала у справі “N”» (приз журі кінофестивалю «Молодість», Київ, 1980), «І маленький карнавал на­прикінці року…» (гол. приз Кінофестивалю дит. і юнац. фільмів, Івано-Франківськ, 1982), «Ладо» (гол. приз Всесоюз. фестивалю телевізій. фільмів, Єреван, 1982), «Валізка» (гол. приз і золота медаль Всесоюз. кінофестивалю спорт. фільмів, Ашхабад, 1987). Зробив помітний внесок в автор. кінемато­граф — повнометражні фільми «Порт­рет» (1990), «Українські від­ьми, а також інша нечиста і чиста сила» (1994), «З мороку тисячоліть» (1995) викликали значний резонанс в Україні та за її межами, а докум.-публіцист. стрічка «Ви­гна­н­ня з Раю» (1996) демонструвалася на Днях укр. кіно у Франції. В. є автором сценаріїв і реж. худож. фільмів для телебаче­н­ня — «Шанс» (1987), «Киценька» (1991), «Натурник» (1992), — першого укр. телесеріалу «Посмішка звіра» (1998, 10 серій). За сценарієм В. Лебедєвої зняв фільм «Буйна» (1990, 2 серії), за сценарієм, написаним спільно з Л. Слуцьким, — «Їхати, значить їхати, або Євреї, будьмо!» (1993). Започаткував цикли докум. фільмів-порт­ретів «На кому світ тримається?..», а також теле­про­грам «Знімалося кіно...» і «Лунала пісня...», в яких порушив найгостріші про­блеми духов. життя сучасної України. Низка його творчих проектів 2000–04 від­значені нагородами на фестивалях «Вітер мандрів» (Херсон), «Калинові острови» (Коблево) та на між­нар. кінофестивалі «Разом» (Ялта).

Завантажити статтю