Василенко Зоя Іванівна

ВАСИЛÉНКО Зоя Іванівна (30. 11. 1918, с. Ташлик, нині Смілян. р-ну Черкас. обл.) — музикознавець і фольклорист. Канд. мистецтвознавства (1969). Закін. Київську консерваторію (1949; викл. Ф. Аерова, М. Вілінський). Працювала 1949–75 в ІМФЕ АН УРСР (від 1972 — старший науковий співробітник); 1975–79 — старший викладач кафедри хор. нар. співу Київ. інституту культури. Досліджувала та фонографувала регіон. муз.-поет. та стильові особливості традиц. і сучас. фольклору Одещини та Молдови. Авторка дослідж. «Фольклористична діяльність М. В. Лисенка» (1972); упорядниця, ред. та рецензент низки фольклорист. праць та фольклор. збірок, зокрема «Українські народні пісні: У 2 т.» (1954), «Українські радянські народні пісні» (1956), «Закарпатські народні пісні» (1962), «Українське народне багатоголосся» (1963), «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), «Коломийки. Їх музичні особливості» (1969), «Народні пісні у записах Степана Руданського» (1972; усі — Київ, співавт.); а також статей у періодиці: «Обробки українських пісень О. Спендіарова» // «Мистецтво», 1955, № 1; «Пісні югославських українців» // «Рад. культура», 1956, 4 лип.; «М. Лисенко як збирач народних пісень» // «НТЕ», 1962, № 4.

Завантажити статтю