Великоолександрівський район

Визначення і загальна характеристика

ВЕЛИКООЛЕКСА́НДРІВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться в північній частині Херсонської області. Утвор. 1923. Жит. постраждали від голодомору 1932– 33. Від 28 серпня 1941 до 12 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,5 тис. км². Насел. 31 233 особи (2001, складає 91,7 % до 1989): українців — 90,7 %, росіян — 6,3 %, проживають також молдавани, білоруси, татари, цигани та ін. У складі р-ну — с-ща міського типу Велика Олександрівка, Біла Криниця, Калінінське і Кар’єрне та 54 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Калініндорф та Біла Криниця. Лежить на Причорномор. низовині. Поверхня рівнинна, розчленована глибокими балками та ярами. У сх. частині виділяються замкнуті зниження. Є родовища піску та вапняку. Тер. р-ну протікає р. Інгулець. Створ. 17 ставків, заг. пл. водного дзеркала 425,2 га. Переважають чорноземи південні малогумусні, поширені також чорноземи звичайні та південні. Подекуди збереглися ділянки типчаково-ковилових степів. Пл. лісів та лісонасаджень бл. 6,3 тис. га. Переважають сосна, дуб, акація, клен, тополя. У р-ні — заказник місц. значення Інгулець, заповідні урочища: Ліс Летючі Піски, Новодмитрівський, Недогірський (всі — місц. значення). Гол. пром. підприємства: ТОВи — «Вапняний завод», «Харчовик-ЛТД»; ВАТ «Білокриницький маслосирзавод»; дочірнє підприємство «Білокриниц. комбінат хлібопродуктів» акц. компанії «Хліб України». С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зерн. та корм. культур. Розвивається садівництво та виноградарство. У тваринництві переважає свинарство, останнім часом збільшується кількість великої рогатої худоби. Пл. с.-г. угідь 133,4 тис. га, з них орних земель — 120,2 тис. га, пасовищ та сіножатей — 12,4 тис. га. На серед. 2004 працювало 13 с.-г. підприємств, зокрема 6 ТОВ, 1 ВАТ, 5 с.-г. вироб. комбінатів, с.-г. товариство та 150 фермер. госп-в. У В. р. — 26 заг.-осв. шкіл, 2 школи інтернат. типу, 17 дитсадків; 29 Будинків культури та клубів, 26 б-к, рай. школа мистецтв з чотирма філіями; Великоолександрівський історико-краєзнавчий музей; ДЮСШ; 3 лікарні, 4 лікар. амбулаторії, 30 фельдшер. пунктів. Виходить г. «Жайвір». Серед видат. уродженців — д-р екон. н. В. Благодатний (с. Білоусове), д-ри тех. н. Ю. Мец (с. Мала Олександрівка) та Б. Усаченко (с. Костромка); дипломат А. Плюшко (с. Новосибірське); засл. артисти УРСР Г. Березанська та О. Некряч (обидва — с. Мала Олександрівка); скульптор П. Юрченко (с. Сухий Ставок); Герой Радянського Союзу І. Красник (с. Мала Олександрівка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю