Величко Віктор Валер’янович
ВЕЛИ́ЧКО Віктор Валер’янович (1864, Варшава — 1923, Харків) — архітектор. Закін. С.-Петербур. АМ (1889). 2-а золота медаль (1888) за проект вокзалу на примор. купальнях на Чорному морі. Клас. художник 1-го ступеня (1889). Від 1891 працював у Харкові. Від 1894 — земський арх., 1895–1917 — арх. Харків. навч. округу та університету. Голова архіт.-буд. відділу Харків. відділ. Рос. тех. товариства (1909–16). Наприкінці 19 ст. дотримувався засад псевдоренесансу, псевдобароко, псевдорос. і псевдовізант. стильових напрямів. Серед реалізов. проектів — церква Олександра Невського при ст. «Слов’янськ» Курсько-Харків.-Азов. залізниці (1893); будинок повіт. земства на розі пл. Кінна (нині Б. Хмельницького) і провулка Михайлівський (нині Ш. Руставелі); клініка нерв. хвороб на проспекті Правди, № 11 (обидва — 1896). Споруджував Громад. бібліотеку (1901, проект О. Бекетова). На поч. 20 ст. прагнув до стриманості й урочистості, використовуючи форми неоренесансу, неоампіру і модерніз. істор. стилів. Автор осн. університет. споруд: корпусу біол. факультету (пізніше Музей природознавства) на вул. Лазаретна (нині Тринклера, № 8, 1901), б-ки на вул. Університетська, № 23 (1903), архіву Харків. істор.-філол. товариства на вул. Університетська, № 21 (1906), юрид. факультету на вул. Університетська, № 27 (1909), хім. факультету біля сучас. Держпрому (1914, не зберігся). Спроектував інж. корпус Технол. інституту на вул. Фрунзе, № 21 (1907), С.-Петербур. банк на пл. Миколаївська (нині Конституції), № 22 (згодом Центр. ощадкаса), домову церкву школи-інтернату для сліпих дітей на вул. Сумська, № 55 (обидва — 1913), пн. корпус губ. земства на вул. Сумська, № 62 (1914), адм. споруду на вул. П. Чайковського, № 3 (поч. 20 ст.). Спроектував влас. особняк на вул. Садово-Куликівська, № 31 (1901); житл. будинок і лікарню на вул. Римарська, № 28 (1902); особняк (нині Книжк. палата) на вул. Артема, № 31 (1912, співавт.); особняки — на вул. Дмитрівська, № 19 (1908), Рижових на вул. Садово-Куликівська, № 9 (нині Будинок архітектора на вул. Ч. Дарвіна, 1912), Студентська, № 1 (1913, співавт.); житл. будинки — на вул. Пушкінська, № 86 і 100 (обидва — поч. 20 ст.) та Мироносицька, № 46 (1912). Житл. будівлям властиві вишукані ордерні форми, багате пластичне розроблення.
Рекомендована література
- Лейбфрейд А. Ю., Романов П. И. Архитектор В. В. Величко // СиА. 1980. № 12.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
В. І. Тимофієнко- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2023
- Том ЕСУ:
- 4
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2005
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- архітектор
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 33362
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Величко Віктор Валер’янович / В. І. Тимофієнко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-33362.
Velychko Viktor Valerianovych / V. I. Tymofiienko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-33362.
Людина 
