Величко Осип Михайлович

ВЕЛИ́ЧКО Осип Михайлович (04. 01. 1922, с. Вʼязівниця побл. м. Ярослав, Польща — 10. 11. 2000, м. Стрий Львів. обл.) — майстер художнього різьбле­н­ня на дереві. Навч. в Укр. учител. семінарії (м. Криніца, Польща, 1940–43). Як художник сформувався під впливом Л. Ґеца, О. Кульчицької, традицій лемків. нар. різьбле­н­ня зі стилізацією рослин. елементів. Осн. техніки — контурне різьбле­н­ня на бейцов. у темний колір і лавков. деревині; плоске різьбле­н­ня з тонува­н­ням та елементами рельєфу. Від 1945 — у м. Бережани Терноп. обл. Від 1949 працював учителем вироб. класів та різьбярем сувенір. цеху у м. Стрий. Влас. стиль виявив у контур. і сухому різьблен­ні. Створив порт­рети київ. та галиц.-волин. князів, укр. геть­манів, борців за волю України, класиків укр. літ-ри, митців, науковців, зокрема Т. Шевченка (1960), Лесі Українки (1967), О. Довженка (1968), І. Котляревського (1969), О. Кульчицької (1981), М. Шашкевича (1989), письмен­ників В. Хиляка і Г. Гануляка, художника Никифора Дровняка, історика І. Красовського. 1972–97 від­булося 12 персон. ви­ставок В. у містах Стрий, Львів, Дрогобич, Самбір, Бережани, Сколе. Автор альбому-хроніки «Українська учительська семінарія в Криниці». Твори В. зберігаються в МЕХП, Бережан., Волин., Полтав., Сосниц. крає­знав. музеях, Рос. етногр. музеї у С.-Петербурзі.

Завантажити статтю