Велієв Аблязіз

ВЕЛІ́ЄВ Аблязіз (псевд. — Велі Азіз; 25. 10. 1939, с. Кози, нині Судац. р-ну АР Крим) — кримсько-татарський письменник. Чл. НСЖУ (1964), НСПУ (1984). Закін. Ташкент. університет (1968). Працював у ред. г. «Тукимачилар овози» («Голос текстильника», 1962–68), «Ленин байраги» («Ленінський стяг», 1968–85), ж. «Йылдыз» («Зірка», 1985–87); від 1987 — заступник гол. ред. г. «Яньы дюнья» («Новий світ»), гол. ред. сатир. ж. «Ха-ха-ха», ред. ж. для дітей «Йылдызчыкъ» («Зірочка»). Пише кримськотатар., узб. та рос. мовами. Автор зб. нарисів «Галаба йуллари» («Шлях перемоги», 1964), «Ираде» («Воля», 1987); кн. повістей «Бахт йылдызы» («Зірка щастя», 1984); зб. казок для дітей «Акъыллы кирпинен айнеджи тильки» («Розумний їжачок і хитра лисичка», 1990; усі — Ташкент); зб. віршів і пісень «Мелек копюри» («Місток янголів», Сф., 1997); докум. кн. «Фашизм махбюслери» («В’язні фашизму», Сф., 2004) та добірок нар. гумору. Упорядник орфограф. словника татар. мови «Татар тилининъ орфография лугъаты» (Ташкент, 1982), рос.-укр.-кримськотатар. розмовника «Русча-къырымтатарджа сёзлешемиз» («Говоримо кримськотатарською», К., 1995; Сф., 2001), підручників для 1–4 кл. поч. шкіл «Мен ве Украина» («Я і Україна», Сф., 2003). Співавтор кн. «Къырымтатар миллий театри» («Кримськотатарський національний театр», Сф., 2003). Автор понад 90 пісень, 4 аудіоальбомів. Перекладає кримськотатар. мовою з рос., узбец., зокрема й укр.: кн. «Скитія. Русь. Україна» Яра Славутича (Сф., 2003), вірші Т. Шевченка, Лесі Українки, А. Кримського та ін.

Рекомендована література

1. Аблязиз Велиев 50 яшында («Аблязізу Велієву — 50») // Йылдыз (Зірка). 1989. № 5;
   Google Scholar Internet
2. Усеинова Г. Пусть наполняются ночи светом // Голос Крыма. 1998, 10 апр.;
   Google Scholar Internet
3. Адиль Г. Поэт, журналист, писатель-юморист // Там само. 1999, 22 окт.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю