Веліуллаєв Ісмет Бекірович
ВЕЛІУЛЛА́ЄВ Ісмет Бекірович (11. 02. 1953, м. Уч-Курґан Наманґан. обл., Узбекистан) — кримсько-татарський живописець. Член НСХУ (1994). Закін. Респ. художнє училище (Душанбе, 1972; викл. Х. Бердиєв). Працював у Худож. фондах Узбекистану (1974–83) та РФ (1983–88). Відтоді — в Криму на творчій роботі. Розробляючи сюжети, дотримується суворої дійсності та деталізації композиц. вирішення, насиченої інформативності. Однак в узагальненому викладі митець не копіює дійсність. Живопис В. динамічний, передає психол. напругу, життєрадісність. Осн. роботи — у техніці розпису, металопластики; жанр — темат. картина. Учасник респ., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок. Персон. — у Сімферополі (1995, 2004), Бахчисараї (АР Крим), Ізмирі (Туреччина; обидві — 1998), Москві (2002).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Киргизія», «Стара Хіва», «Ленінград», «Красная Поляна — Кавказ», «Розрізаний картон», «Сяючий світ», «Геноцид»; «Курбан байрам» (1983), «Первісток» (1985), «Осіння сівба», «Покоління шістдесятих» (обидва — 1986), «Хайтарма», «Повернення у Крим» (обидва — 1987), «Золота колиска» (1992), «Виселення кримськотатарського народу», «Самопожертва Муси Мамута», «Освячення Батьківщини» (усі — 1994), «Повернення» (1996), «Весілля», «Справедливість всередині нас й поза нами» (обидва — 1997), «Центральний ринок», «Надія» (обидва — 1998).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
.jpg){kind=small}
