Венгеров Леонід Маркович
ВЕНГЕ́РОВ Леонід Маркович (07(20). 04. 1901, Київ — 1975, Одеса) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1961), професор (1962). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. ІНО (1922). Учителював, працював перекладачем у видавництвах «Книгоспілка» і «Сяйво». Від 1937 — викладач в Інституті керівних працівників наркому торгівлі (згодом — Академії рад. торгівлі, Київ). 1944– 46 — у Вінн. пед. інституті: завідувач кафедри рос. і зарубіж. літ-р; одночасно — заступник директора, гол. бібліотекар Вінн. обл. б-ки. 1946 став жертвою політ. кампанії в СРСР, спрямованої проти ж. «Звезда» і «Ленинград». Після звільнення працював у Житомир. пед. інституті. 1948–50 — старший науковий співробітник відділу рос. літ-ри Інституту укр. літ-ри АН УРСР. Загинув в Одесі за нез’ясов. обставин. Друкувався від 1936. Автор рецензій, бібліогр. та істор.-літ. статей, розвідок про М. Рильського, Т. Шевченка; посібників із зарубіж. літ-ри. У колі наук. інтересів — переважно польс. література, зокрема творчість В. Василевської.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ванда Василевская. Москва, 1955; Зарубіжна література (1871– 1970): Заг. пит. К., 1971; Зарубіжна література (1871–1973): Огляди і портрети. К., 1974.