Венжик Ірина Сергіївна

Визначення і загальна характеристика

ВЕ́НЖИК Ірина Сергіївна (24. 09. 1977, Київ) — поетеса. Член НСПУ (2002). Закін. Київ. інж.-тех. ін­ститут (2000), Між­регіон. академію упр. персоналом (Київ, 2003). Працювала інж. ВАТ «Геобіо­номіка України»; 2001–03 — спеціалістом від­ділу кадрів ЗАТ «Страхова компанія “Інком­страх”»; 2003–04 — менеджером із персоналу ТОВ «Кредо-Спорт»; від 2004 — нач. від­ділу кадрів Готел. комплексу «Русь». У доробку В. — лірика, осн. тематика якої — пошук свого місця у світі, від­чу­т­тя причетності та від­повід­альності кожної особистості перед сьогоде­н­ням і майбутністю. Пише також прозу (оповіда­н­ня, новели), зокрема й для дітей; драм. твори.

Тв.: Чути скрипку й сопілку. Біла Церква, 1995 (спів­автор); Храм Психеї. К., 1999; Дорога в дощ. Біла Церква. 2003.

Літ.: Диба А. Оксамитова пані Ірини Венжик // Жива вода. 2000. № 9; Манева Г. Від­критий лист Галини Маневої до Ірини Венжик з приводу виходу збірки «Храм Психеї» // Радосинь. 2003. № 3; Дуже страшна казка // Сонячна мальвія. К., 2005.

Д. С. Чередниченко

Завантажити статтю