Вентурі Марчелло
ВЕНТУ́РІ Марчелло (Venturi Marcello; 21. 04. 1925, Саравецца, Тоскан. обл., Італія — 21. 04. 2008, комуна Моларе, Італія) — італійський письменник. Навч. у Мілан. університеті. Під час 2-ї світової війни учасник Руху Опору. 1948–56 працював у пресі журналістом, редактором. Дебютував у літературі зб. повістей «Від Сирту до мого дому» (1952). У центрі творів В. — трагічні колізії, породжені військ. виром, антилюдяність нацизму й вояччини (романи «Білий прапор над Кефалонією», 1963; «Не в той бік», 1985); лірич. спогади про минуле (повість «Найдальша станція», 1970); проблеми духов. згрубілості (повість-притча «День і година», 1987), драматизм і цинізм спекулят. компарт. ідеології, якій автор віддав немало власного життя (автобіогр. романи «Ляж і замри», 1991; «Горького, 8, кв. 16», 1997). У романі «Компенсований час» (1999) В., згадуючи два свої приїзди в Україну, порівняв фашист. та більшов. тоталітар. режими. Зовн. хронікальність викладу й прихов. емоц. напруга, проблиски гумору й іронії — характерні риси неореаліст. стилю В. Укр. мовою його твори перекладали А. Перепадя, В. Корнієнко, В. Чайковський.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Білий прапор над Кефалонією: Роман та повісті. К., 1972; Найдальша станція. К., 1975; Не в той бік. Історія одного фашиста // Всесвіт. 1996. № 2; Ляж і замри // Там само. 1998. № 1; Горького, 8, кв. 16 // Там само. 2000. № 11–12.
Завантажити статтю
Людина 
