ВЕ́НЧУРНИЙ КАПІТА́Л — специфічна ризикова форма прямого інвестува­н­ня в акціонерний капітал компаній, які, пере­буваючи на початкових стадіях роз­витку, демонструють швидке економічне зро­ста­н­ня за рахунок роз­робле­н­ня та практичного викори­ста­н­ня оригінальних новаторських ідей. Типовими обʼєктами інвестицій венчурного капіталу є ново­створені технологічно орієнтовані компанії малого бізнесу, які на сучасному етапі науково-технічного про­гресу є най­ефективнішим механізмом генерації та адаптації ін­новаційних ідей до вимог практики, однак, з огляду на притаман­ний їм високий рівень ризику під­приємницької діяльності, мають обмежений до­ступ до традиційних джерел фінансових ресурсів. 

Основна маса венчурного капіталу (до 75 %) інвестується через фонди венчурного капіталу, ресурси яких формуються за рахунок акумуляції внесків пенсійних фондів, страхових компаній, банків, приватних осіб тощо. Управляють діяльністю цих фондів спеціалізовані професійні фірми. Фонди венчурного капіталу сприяють мінімізації ризику окремих інвесторів і забезпечують високий рівень доходності інвестицій через диверсифікацію порт­фелю і кваліфікований під­хід до від­бору та су­проводже­н­ня потенційно високо­прибуткових ризикових проектів. Пропозиція венчурного капіталу пред­ставлена також спеціальними під­роз­ділами великих промислових корпорацій і неформальними інвесторами венчурного капіталу. 

Характерні риси інвестицій венчурного капіталу:

  • від­сутність вимог до реципієнта капіталу щодо на­да­н­ня за­стави або будь-яких гарантій поверне­н­ня інвестицій; 
  • ретельний від­бір обʼєкта інвестува­н­ня з кількох сотень претендентів; 
  • роль особистого чин­ника при від­борі проекту; 
  • на­да­н­ня додаткових послуг для зро­ста­н­ня ринкової вартості компанії; 
  • орієнтація на дохід від інвестицій у довго­строковій пер­спективі у ви­гляді приросту ринкової вартості пакету акцій. 

Макро­економічна роль венчурного капіталу полягає у активізації ін­новаційних процесів і при­скорен­ні структурних транс­формацій економіки шляхом сприя­н­ня реалізації пер­спективних високотехнологічних проектів. За під­тримки венчурного капіталу від­булася реалізація ключових ін­новацій у сфері мікро­електроніки, обчислювальної техніки, біо­технології та інших наукоємних галузях.

1958 Кон­грес США прийняв Про­граму інвестиційної під­тримки малого бізнесу, згідно з якою ново­створені компанії, які демонструють тенденції до зро­ста­н­ня, мають від­критий до­ступ до державних фінансових ресурсів за умов одночасного залуче­н­ня коштів із приватних джерел. Фінансові потоки Про­грами проходили через приватні інвестиційні компанії малого бізнесу, які, беручи на себе обовʼязки щодо здійсне­н­ня обмежених видів інвестува­н­ня, отримували державні субсидії, випускаючи в обіг облігації, гарантовані Адміністрацією малого бізнесу США. Капітало­вкладе­н­ня у нові, швидко зростаючі компанії малого бізнесу виявилося прибутковою справою, і з часом, поряд із приватними інвестиційними компаніями малого бізнесу, почали створюватися незалежні приватні венчурні компанії — прообрази сучасних ін­ститутів венчурного капіталу.