Вербицька Марина Геннадіївна
Визначення і загальна характеристика
ВЕРБИ́ЦЬКА Марина Геннадіївна (04. 04. 1955, м. Челябінськ, РФ) — графік, живописець і дизайнер. Дружина В. Вербицького. Член НСХУ (1990). Закін. Ленінгр. пед. інститут (нині С.-Петербург, 1978; викл. Л. Кабачек, В. Ледньов). Працювала 1979–81 оформлювачем Житомир. худож.-оформлюв. комбінату; від 1982 — викладач Житомир. дит. худож. школи; 1982–90 — оформлювач, від 1990 — графік Житомир. худож.-вироб. майстерень Худож. фонду України. Учасниця всесоюз. (від 1984), респ. та зарубіж. (від 1987) мистецьких виставок. Персон. — у Житомирі (1991). Серед робіт — натюрморти, плакати, настін. розписи, оформлення інтер’єрів. Для творчості В. характерне відображення драм. долі живої природи у її зіткненні з людиною. Плакати лаконічні, стримані, композиційно виразні, сповнені асоціат. образів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- плакати — «Все — на спродаж» (диплом Вид-ва політ. літ-ри України), «Культура — їжа духовна» (обидва — 1989), «Без божества, без натхнення…», «Схаменіться, будьте людьми» (обидва — 1990), «Пам’ятник» (1991); живопис — «Цикламен розцвів» (1985), «Артишоки» (1997), «Монастир», «Вечірній натюрморт» (обидва — 2000), «Іриси» (2002).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
