Вербич Віктор Олексійович
ВЕ́РБИЧ Віктор Олексійович (13. 05. 1956, с. Грибовиця Іваничів. р-ну Волин. обл.) — журналіст, поет. Член НСЖУ (1996), НСПУ (2000). Закін. Луцький пед. інститут (1980). Учителював. Від 1990 — ред., заст. ред. г. «Народна трибуна» (Луцьк); 1996–97 — консультант відділу з гуманітар. питань Волин. облдержадміністрації; від 1997 — кор. г. «Луцький замок»; від 2002 — кор. г. «Сім’я і дім». Автор публіцист. статей, у яких досліджує сутність нац. характерів у контексті сьогодення; текстів до комплекту портретів «Письменники Великої Волині» (Лц., 2002), поет. зб.: «Відлуння ночі», «Надстир’я» (обидві — 1993), «Зорянчині малюнки» (1997), «Голоп’єдестальний період» (1997), «Подих вирію» (2001), «Зблиски задзеркалля» (2002), «В обіймах зустрічепрощань» (2003), «Повернення» (2004; усі — Луцьк). Основна тематика поезії ґрунтується на ностальгій. пошуку істинності, на нетлінності любові та краси.