Вербич Віктор Олексійович

ВЕ́РБИЧ Віктор Олексі­йович (13. 05. 1956, с. Грибовиця Іваничів. р-ну Волин. обл.) — журналіст, поет. Член НСЖУ (1996), НСПУ (2000). Закін. Луцький пед. ін­ститут (1980). Учителював. Від 1990 — ред., заст. ред. г. «Народна трибуна» (Луцьк); 1996–97 — консультант від­ділу з гуманітар. питань Волин. облдерж­адміністрації; від 1997 — кор. г. «Луцький замок»; від 2002 — кор. г. «Сімʼя і дім». Автор публіцист. статей, у яких досліджує сутність нац. характерів у контекс­ті сьогоде­н­ня; текс­тів до комплекту порт­ретів «Письмен­ники Великої Волині» (Лц., 2002), поет. зб.: «Від­лу­н­ня ночі», «Надстирʼя» (обидві — 1993), «Зорянчині малюнки» (1997), «Голопʼєде­стальний період» (1997), «Подих вирію» (2001), «Зблиски задзерка­л­ля» (2002), «В обі­ймах зу­стріче­прощань» (2003), «Поверне­н­ня» (2004; усі — Луцьк). Основна тематика поезії ґрунтується на но­стальгій. пошуку істин­ності, на нетлін­ності любові та краси.

Завантажити статтю