Вервес Григорій Давидович
ВÉРВЕС Григорій Давидович (15. 04. 1920, с. Петрове, нині смт Кіровогр. обл. — 09. 01. 2001, Київ) — літературознавець. Батько Ю. Вервеса. Доктор філологічних наук (1959), професор (1962), академік НАНУ (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Об’єдн. укр. університет у м. Кзил-Орда (1942, Казахстан), Рязан. артилер. училище (РФ, 1943). Від 1945 працював у Інституті літ-ри НАНУ: 1949–50 — вчений секр., від 1950 — старший науковий співробітник, від 1958 — завідувач відділу слов’ян. літ-р. У колі наук. інтересів: питання польс., болгар. та словен. літ-р; теор.-методол. аспекти сучас. компаративістики; проблеми регіон., загальнослов’ян. та світ. контексту нац. літ-ри. Окремі праці В. друкувалися словац., польс., рос., болгар., англ., нім. мовами. Був головою Укр. комітету з вивчення і поширення слов’ян. культур при ЮНЕСКО. Наук. кер., голова редколегії вид. «Українська література в загальнослов’янському і світовому літературному контексті: У 5 т.» (К., 1987–94).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Адам Міцкевич в українській літературі. К., 1952; 1955; Т. Шевченко і Польща. К., 1964; Максим Рильський у колі слов’янських поетів. К., 1972; рос. перекл. — Москва, 1981; Tam, gdzie Ikwy srebrne fale płyną (Z dzejów stosunków polsko-ukrainskich w XIX– XX s.). Warszawa, 1972; Польська література і Україна: Літ.-крит. нарис. К., 1985; Як література самоутверджується у світі: Дослідж. К., 1990; Українці на рандеву з Європою. К., 1996.
Завантажити статтю
Людина 
