Вергун Василь
ВЕРГУ́Н Василь (07. 04. 1909, с. Потік, за ін. даними — с. Заланів, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 25. 12. 1981, Нью-Йорк) — громадський діяч і публіцист. Член НТШ. Доктор філософії (1973). Навч. у Львів. університеті. Працював в укр. кооп.-банків. системі у Тернополі та м. Городенка Івано-Фр. обл. Організував молодіжне товариство «Каменярі»; співроб. однойм. журналу (1932– 39). Після 1939 викладав у Львів. технікумі рад. торгівлі. Учасник 2-ї світової війни. Після війни — у Відні, м. Ляндсґут (Німеччина). Ред. двотижневика «На чужині» (м. Фільсбібурґ). Викладав лат. і нім. мови, укр. мову і літературу, дир. у табор. гімназії Ляндсґута. Від 1955 — у США (м. Трентон, шт. Нью-Джерсі). Викладав у школі українознавства, дописував до вид. «Свобода», «Народна воля», «Українське народне слово». Від 1955 — співред., від 1971 — ред. «Народної волі». Автор дослідж. з української мови і літ-ри, зокрема про літ. процес 2-ї пол. 19 ст. Співред. двотом. зб. «Дрогобич — земля Івана Франка». Ініціатор вид. зб. істор.-мемуар., етногр. і побут. матеріалів «Рогатинська земля» (Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1996).
Рекомендована література
- Комариця М. Вергун Василь // Укр. журналістика в іменах. Л., 2003. Вип. 10.