Вергун Петро
ВЕРГУ́Н Петро (18. 11. 1890, м. Городок, нині Львів. обл. — 07. 02. 1957, с-ще Ангарське Краснодар. краю, РФ) — церковний діяч УГКЦ. Доктор філософії (1925). У 1909 — доброволець австр. війська. Учасник 1-ї світової війни. 1919–20 — в УГА. Навч. у Львів. університеті, закін. у Празі УВУ (1926) та духовну семінарію (1927). У жовтні 1927 митрополитом Андреєм Шептицьким висвяч. на пресвітера. Від листопада 1927 — у Берліні. Від 1929 — пастир укр. католиків у Берліні. Асист. каф. церк. історії Берлін. університету. Читав курс лекцій про православне та греко-катол. віровизнання у Катол. академ. товаристві в Берліні. 1937 отримав гідність прелата. Від 1940 — священик для українців-католиків у Берліні, згодом — Апостол. візитатор у Німеччині. Заарешт. 22 червня 1945 органами НКВС, засудж. до 8 р. позбавлення волі, відправлений до Сибіру, де був ув’язнений до 1955. Реліг. виступи В. пов’язані з укр. нац. питаннями. Видавав реліг. брошури та інформ. бюлетень. Автор «Послання Апостольського Візитатора до українців-католиків візантійсько-слов’янського обряду у Великонімеччині», а також істор. розвідок про церк. питання Сходу Європи, зокрема: «Geschichte der im Union in Byzanz und Südosteuropa», «Geschichte der Union im Ostslawischen Raum», «Die Orientalischen Riten und Kirchlichen Gemeinschaften». 27 червня 2001 беатифікований Папою Іваном-Павлом ІІ.
Рекомендована література
- Романишин П. Студії до історії Української католицької церкви в Німеччині. Петро Вергун перший Апостольський Візитатор і адміністратор. Вінніпеґ, 1988;
- Мученики — джерело чудотворної сили. [Б. м., б. р.].
Завантажити статтю
Людина 
