Вереміївка

ВЕРЕМІ́ЇВКА — село Чорнобаївського ра­йону Черкаської області; осередок деревооб­робництва, різьбле­н­ня й малюва­н­ня на дереві, килимарства, ткацтва, вишива­н­ня, кушнірства й ковальства. Ві­доме від 1617. Здавна у В. виготовляли ворсові килими без кайми із зображе­н­ням великих зірок, роз­міщ. на чорному тлі вертикал. й горизонт. рядами, коци та ліжники. До 1917 була поширена деревооб­робна справа: зводили хати, церкви, госп. будівлі, вітряки, виготовляли вози, сани, меблі, бондарні вироби. Орнаментика від­значалася різноманітністю варіантів при не­знач. кількості осн. елементів (прості геом. візерунки, солярні знаки, ро­зетки, анімаліст. мотиви). Меблі, круглу скульптуру, одвірки, наличники з вікон­ницями тощо оздоблювали поліхром. малюва­н­ням (укрупнені квітк. орнаменти, зображе­н­ня риб, птахів). Місц. майстри збудували у В. Преображен. церкву з різьбленим іконостасом (кін. 19 ст.; майстри І. та С. Грицаї, О. та С. Бугаї, П. Лавров; ро­зі­брана 1934), школу в укр. стилі (1927–28, майстер С. Грицай), клуб (кін. 20-х рр. 20 ст.; за проектом нар. майстра П. Яременка; не збереглися). Художня деревооб­робка, килимарство, ткацтво функціонували до 50-х рр. 20 ст. Роз­винуте вишива­н­ня традиц. чол. сорочок, жін. блуз, скатертин, наволочок, рушників (осн. техніки — хрестик, штапівка, качалкова гладь, ретязь). Бригада вишивальниць В. працювала у системі Градиз. пром.-кооп. артілі (до 1954), Черкас. ф-ки худож. виробів (від 1954). Майстрині — Я. Сміликова, Г. Душейко, К. Канівець, О. Бутова, Н. Дігтяр, Г. Стеблян, Г. Куліш. Створювали дерев. темат. скульптуру, роз­мальов. олій. фарбами (Я. Власенко). Вироби майстрів В. зберігаються в МУНДМ, НХМ, Полтав. та Черкас. крає­знав. музеях, Канів. музеї укр. нар. декор. мистецтва. У різні часи В. від­відали художники П. Мартинович (записав тут українські народні пісні, казки, виконав графічні порт­рети місц. козаків, селян, жанр. композиції), Л. Жемчужников, О. Сластіон, письмен­ники Олена Пчілка, М. Старицький, композитор М. Лисенко, кобзарі О. Вересай, М. Кравченко, Ф. Кушнерик.

Завантажити статтю