Веретенченко Олекса Андрійович
ВЕРЕТЕ́НЧЕНКО Олекса Андрійович (псевд. — Розмай; 25. 10. 1918, с-ще Білий Колодязь, нині Вовчан. р-ну, Харків. обл. — 15. 03. 1993, м. Детройт, США) — поет, перекладач, редактор. Член СПУ (1939). Закін. Харків. пед. інститут (1941). У 1941 мобілізов. до рад. армії, незабаром потрапив у нім. полон, звідки врятувався втечею. В окупов. Харкові друкував у г. «Нова Україна» поезії, статті про голод на Україні, більшов. терор. і масові репресії. Згодом працював у львів. видавництві. Від 1944 — у Польщі, Німеччині, від 1949 — у Детройті. Дебютував 1935 у ж. «Червоний шлях». Підтримував стосунки з М. Йогансеном, В. Сосюрою, В. Свідзинським. Автор зб. поезій «Перший грім» (К.; Х., 1941), «Дим вічности» (1951), «Заморські вина» (1974; оформив Я. Гніздовський); перекладу поеми «Мазепа» Дж. Байрона (1959; усі — Детройт). Істор. колорит, містичні візії, символіка у поезії В. зумовл. впливом нар. пісень (зокрема голосінь), творів Т. Шевченка, П. Тичини, О. Стефановича, Ю. Липи, Ю. Яновського. Творчості поета властиві філос. глибина, мотиви всеобіймаючої любові до людини, всепрощення, потяг до універсалій та християн. топіки. Істор. поема В. «Чорна долина» (Детройт, 1953), на думку Ю. Шереха, розвиває укр. лінію байроніч. поем, що йде від «Гайдамаків» Т. Шевченка, написана в рембрантів. тонах і є кращою серед творів цього жанру. У 70-х рр. Л. Первомайський публічно звинуватив В. і всю еміграцію в «буржуаз. націоналізмі», на що поет відгукнувся лірич. маніфестом «Я молитися буду» // «Заморські вина», Детройт, 1974. Редагував зб. «Медобір» В. Свідзінського (власноруч врятував рукопис під час 2-ї світової війни), «Щоденник: У 2 т.» В. Винниченка, «Набої для розстрілу» Г. Снєгірьова, «Зустрічі і прощання» Г. Костюка.
Рекомендована література
- Олекса Веретенченко // Бойчук Б., Рубчак Б. Координати: Антологія сучас. укр. поезії на Заході. Т. 2. Нью-Йорк, 1969;
- Олекса Веретенченко // Білоус-Гарасевич М. Ми не розлучалися з тобою, Україно. Детройт, 1998;
- «Господь, Бог ваш — се полум’я жеруче, Бог ревнивий» // Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеологія: У 3 т. Т. 1. Х., 1998;
- Нитченко Д. Листи письменників. К., 2001.