Вереш Шандор

ВЕ́РЕШ Шандор (Weőres Sándor; 22. 06. 1913, м. Сомбатгель, нині Угорщина — 22. 01. 1989, Будапешт) — угорський поет, перекладач, літературознавець. Державна премія Угорщини ім. Л. Кошута (1970). Навч. у Будапешт. університеті, закін. Університет у м. Пейч (Угорщина, 1939). Творчості В. властиві художня майстерність, новаторство, розмаїття тематики, ритміки, строфіки, філос. осмислення законів люд. буття. У поезіях багато екзот. реалій, пов’яз. із стародав. історією, сх. культурою й антич. філософією. Ідеалом для В. є поет, який, звільнившись від пут суб’єктивності, здатний сприймати і відтворювати світ у його цілісності й нескінченності. У поет. творах для дітей акцентував увагу на безпосередності дитини, використовував елементи сюрреалістичності, гротесковості й абсурду у її світосприйманні. До 1950-х рр. поезія В. (за винятком творів для дітей та худож. перекладів) не видавалася; натомість творчість В. мала резонанс за кордоном. Автор зб. «Hideg van» («Холодно», Пейч, 1934), «Meduza» («Медуза», 1943), «Gyumolcs kosár» («Кошик фруктів», 1946), «Szerelem ábécéde» («Абетка кохання», 1946), «Hallgatás tornya» («Вежа мовчання», 1956), «Merűlő Saturnus» («Потопаючий Сатурн», 1968), «Tizenegy szinfoniája» («Одинадцять симфоній», 1973), поеми «Psyche» («Психея», 1972), поет. драми «Hold és Sárkány» («Місяць і Дракон», 1967; усі — Будапешт), віршів для дітей тощо. Літ.-крит. статті, віршов. та проз. твори В. увійшли до кн. «Egybegyŭjtőtt irások» («Вибрані твори», Будапешт, 1970). Перекладав античну, сх. та європ. поезію, зокрема О. Пушкіна, М. Лермонтова, В. Маяковського, Ш. Руставелі. В угор. виданні «Кобзаря» Т. Шевченка (Будапешт, 1953) вміщено 122 твори (зокрема «Причинна, «Катерина», «Гайдамаки», «Кавказ», «Неофіти») у перекладі В. 1964 відвідував Україну. Під впливом творчості укр. поета створив цикл оригін. поезій «Варіації на теми Т. Г. Шевченка», до якого увійшли вірші «Гайдамаки», «У казематі» та «Кобзар». Переклав окремі твори І. Франка, Лесі Українки, Д. Загула, М. Бажана та ін., опубл. в його кн. «Torka forgó» («Закликання духів», 1958), «Hetedhét ország» («Збірка перекладів», 1975), в антології «Ukrán költök» («Українські поети», 1971; усі — Будапешт). Деякі вірші В. переклав Ю. Шкробинець.

Завантажити статтю