Верна Петро Петрович
Визначення і загальна характеристика
ВЕ́РНА Петро Петрович (24. 12. 1876(05. 01. 1877), х. Гора Переяслав. пов. Полтав. губ., нині село Бориспіл. р-ну Київ. обл. — 04. 04. 1966, м. Бориспіль Київ. обл.) — майстер художнього різьблення на дереві. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1964). Член СХУ (1938). Навч. на курсах при Київ. худож. інституті (1936). Автор круглих скульптур, багатофігур. композицій та барельєфів. Учасник худож. виставок від 1912. Персон. — у Києві (1957). У своїх творах застосовував нар. прийоми пластики й виражал. засоби. Інтерпретував образи Т. Шевченка, літ. сюжети, етногр. сцени і типи українського народу. Від передачі іконогр. типів (1910–20-і рр.) перейшов до психологічно вираз. образів (1930–40-і рр.); своєрідно трактував образи кобзарів, козаків, селян. Осн. тема творчості — шевченкіана. Роботи зберігаються у МУНДМ, Нац. музеї Т. Шевченка.
Тв.: портрети — Т. Шевченка (1911, 1914, 1927, 1939, 1942, 1947, 1951), «Шевченко з кобзою» (1920-і рр.), М. Гоголя (1912, барельєф), В. Леніна (1922, 1926, 1950), «Автопортрет» (1924), дружини (1925), О. Пушкіна, М. Щорса (обидва — 1936), І. Котляревського (1950); серія чорнил. приборів зі скульптурами сіячів, женців і городниць (кін. 1920-х рр., різьблення); композиції — «На панщині пшеницю жала» (1913), «Катерина» (1928), «Мені тринадцятий минало» (1939, 1947, 1949, 1954), «Перебендя» (1947, 1949); іл. до творів — «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя («Коваль Вакула на Чорті», 1941, 1947), до поеми І. Котляревського «Енеїда» (1948); темат. композиції з життя українського народу: «Тарас Бульба із синами» (1913), «Запорожець запалює люльку» (1925), «Слухають кобзаря» (1920-і рр., 1933), «Розподіл трудоднів у колгоспі» (1935), «Сіяч», «Жнець» (обидві — 1936), «Щедре літо» (1938), «Освіта» (1939), «Прогнали німців» (1945), «Дівчина біля криниці», «Озеленимо шляхи» (обидві — 1949).
Літ.: Дубов І. Петро Вірна — народний художник // Глобус. 1926. № 20; Променицький К. К. Петро Петрович Верна. К., 1958; Ротач П. Листи П. Верни до Миколи Колєнова // НТЕ. 1991. № 6.
В. М. Ханко
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — Т. Шевченка (1911, 1914, 1927, 1939, 1942, 1947, 1951), «Шевченко з кобзою» (1920-і рр.), М. Гоголя (1912, барельєф), В. Леніна (1922, 1926, 1950), «Автопортрет» (1924), дружини (1925), О. Пушкіна, М. Щорса (обидва — 1936), І. Котляревського (1950); серія чорнил. приборів зі скульптурами сіячів, женців і городниць (кін. 1920-х рр., різьблення); композиції — «На панщині пшеницю жала» (1913), «Катерина» (1928), «Мені тринадцятий минало» (1939, 1947, 1949, 1954), «Перебендя» (1947, 1949); іл. до творів — «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя («Коваль Вакула на Чорті», 1941, 1947), до поеми І. Котляревського «Енеїда» (1948); темат. композиції з життя українського народу: «Тарас Бульба із синами» (1913), «Запорожець запалює люльку» (1925), «Слухають кобзаря» (1920-і рр., 1933), «Розподіл трудоднів у колгоспі» (1935), «Сіяч», «Жнець» (обидві — 1936), «Щедре літо» (1938), «Освіта» (1939), «Прогнали німців» (1945), «Дівчина біля криниці», «Озеленимо шляхи» (обидві — 1949).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
