Вернер Йоахим
ВЕ́РНЕР Йоахим (Werner Joachim; 23. 12. 1909, Берлін — 09. 01. 1994, Мюнхен) — німецький археолог та історик. Доктор філософії (1935), професор (1938). Член АН Болгарії (1984) та Сербії (1988). Навч. в університетах Берліна і Марбурґа. Працював у Нім. археол. інституті (м. Франкфурт-на-Майні, 1939– 41), викладав в університетах Страсбурґа та Мюнхена (1942–75), водночас був секр. Бавар. АН (1966–82). Досліджував археологію та історію народів Європи рим. часу і раннього середньовіччя, проблеми походження слов’ян. На основі вивчення археол. знахідок з тер. України написав праці «Beiträge zur Archäologie des Attila-Reiches» («До археології держави Аттіли», 1956), «Der Grabfund von Malaja Perescepina und Kuvrat, Kagan der Bulgaren» («Поховальна знахідка з Малої Перещепини та Куврат, каган булгарів», 1984), статтю «К происхождению и распространению антов и склавенов» («Сов. археология», 1972, № 4). Серед ін. наук. праць — «Waage und Geld in Merowingerzeit» («Ваги та гроші в часи Меровінгів», 1954), «Die Langobarden in Pannonien» («Ланґобарди у Паннонії», 1962), «Das Aufkommen von Bild und Schrift in Nordeuropa» («Походження малюнку та письма у Північній Європі», 1966), «Keltentum zwischen Rom und Germanien» («Кельти між Римом та Германією», 1979).