Розмір шрифту

A

Верстатобудування

ВЕРСТАТОБУДУВА́ННЯ — галузь машинобудування, під­приємства якої виготовляють метало- та деревооб­робні вер­стати, автоматичні й напів­автоматичні лінії, ковальсько-пресове, ливарне, механічне зварювальне устаткува­н­ня. Продукція В. при­значена для здійсне­н­ня зміни форми матеріалів і напів­фабрикатів з видале­н­ням частини матеріалу або без нього, її споживачами є машинобудува­н­ня, металургія та ін. галузі промисловості. В. зародилося у звʼязку з нарощува­н­ням виробництва озброєнь і набуло пошире­н­ня з роз­витком пароплавства, залізнич. транс­порту, машинобудува­н­ня, що вимагало під­вище­н­ня продуктивності і точності обробки матеріалів. У 1-й пол. 18 ст. у Рос. імперії, а в 2-й пол. — у Великій Британії створ. перші зразки вер­статів з мех. супортом і змін. шестернями, на поч. 19 ст. — у Великій Британії та США — фрезерні, згодом — револьверні, довбальні, стругальні та ін. вер­стати. Пром. випуск металооб­роб. вер­статів у Рос. імперії роз­почато 1790 на маш.-буд. заводі Берда у С.-Петербурзі. Однак В. не набуло до­стат. роз­витку, зокрема 1913 було вироблено лише 1,8 тис. вер­статів, з них в Україні, де не було спец. під­приємств — 65. 1940 випуск металорізал. вер­статів у СРСР зріс у 32 рази порівняно з 1913. Після 2-ї світової війни створ. потужну базу В., від­будовано, реконстру­йовано й технічно пере­оснащено існуючі під­приємства галузі, збудовано чимало нових. Освоєно виробництво унікал. вер­статів: токарних (для обробки виробів діаметром до 5 м), токарно-карусельних (діаметром до 20 м), горизонтально-роз­точувальних (діаметр шпинделя до 320 мм), по­здовжньо-фрезерних та ін., пресів зуси­л­лям 70 тис. т. 1976 в СРСР виготовлено 233 тис. металорізал. вер­статів та 51,9 тис. ковальсько-прес. машин, 730 комплектів автомат. та напів­автомат. ліній для машинобудува­н­ня та обробки металів. СРСР посідав чільне місце серед осн. країн-виробників металооб­роб. устаткува­н­ня — Німеч­чина, Японія, Швейцарія, Італія, США, Велика Британія, Франція, обсяг продукції яких становив бл. 70 % світ. виробництва (1990).

Становле­н­ня В. в Україні від­бувалося у 20-х рр. 20 ст., зокрема у 1928 випущено 791 вер­стат, 1937 — 9,1 тис. вер­статів і 0,9 тис. ковальсько-прес. машин (динаміку виробництва у на­ступні роки див. у Табл.). У довоєн­ні роки введено в дію нові великі спец. під­приємства: Київ. завод вер­статів-автоматів (нині ВАТ «Київський вер­статобудівний концерн»), Харківський вер­статобудівний завод, Кр­аматорський завод вер­статобудува­н­ня та ін. Після 2-ї світової війни зруйновані заводи від­будовано і реконстру­йовано, а також побудовано низку нових, серед них — заводи з виробництва пресів в Одесі, Дні­пропетровську, Івано-Франківську, револьвер. вер­статів у Бердичеві і вер­статів-автоматів у Житомирі, фрезер. вер­статів у Львові, завод термопла­ставтоматів у Хмельницькому та ін. Частину заводів організовано на базі існуючих маш.-буд. під­приємств, зокрема Одеський завод радіально-свердлильних вер­статів, Лубенський завод шліфувальних вер­статів, Одеський завод ковальсько-пресових автоматів та най­старіший з них — Мукачівський вер­статобудівний завод. Унікал. машини виробляють залучені заводи ін. галузей машинобудува­н­ня, зокрема Новокр­аматорський машинобудівний завод. Окрім під­приємств, які виготовляють вер­стати і преси заг. при­значе­н­ня, існують під­приємства з виробництва спец. устаткува­н­ня для викона­н­ня специф. технол. процесів в окремих галузях машинобудува­н­ня (електротех., електрон. тощо). Підпр-ва В. роз­міщені пере­важно у Харків., Одес., Житомир., Хмельн., Львів., Луган., Запоріз. обл. та у Києві. В. належить до наукоємних галузей, де за­стосовують не лише традиц. методи, а й обробку за електрофіз., електро- та термохім. технологіями, світл. променем, плазмою тощо. Підпр-ва В. України виготовляють устаткува­н­ня з числовим про­грам. керува­н­ням, серед них одне з найбільших — Одеський завод прецизійних вер­статів. Близько половини укр. продукції екс­портувалося (1990) до понад 70-ти країн світу. Серед екс­портов. устаткува­н­ня — унікал. комплекс пресу зуси­л­лям 160 тис. т, по­ставлений франц. консорціуму «Інтерфорж» (1975–76). Власні потреби Україна задовольняла за рахунок імпорту, який в металорізал. вер­статах становив 36 %, у ковальсько-прес. устаткуван­ні — 45 % (1991). Внаслідок екон. кризи в Україні у 90-х рр. 20 ст. виробництво осн. видів продукції знизилось до рівня перших післявоєн. років. Нині у вер­статобуд. галузі від­бувається ре­структуризація під­приємств, зміна їх форм власності, організації і спеціалізації, роз­дрібле­н­ня на вузькоспеціалізовані. Якщо 1998 галузь налічувала 126 під­приємств, то 2001 їх кількість зросла до 409-ти. Діють низка галуз. н.-д., проект­но-кон­структор., проект. ін­ститутів та спец. КБ.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
33627
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
422
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 19
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 11): 1754.4% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Верстатобудування / І. С. Калиниченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-33627.

Verstatobuduvannia / I. S. Kalynychenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-33627.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору