Верхнячка

Визначення і загальна характеристика

ВЕРХНЯ́ЧКА — селище міського типу Христинівського ра­йону Черкаської області. Знаходиться у верхівʼї р. Уманка (притока Ятрані, бас. Пд. Бугу), за 5 км від залізнич. ст. Христинівка. Має автобусне сполуче­н­ня з райцентром, Києвом, а також з сільс. насел. пунктами Христинів. р-ну. Площа 6,2 км². Насел. 4290 осіб (2001, складає 88,7 % до 1989), пере­важно українці. Тер. сучас. В. та її околиці були заселені ще у 4 тис. до н. е., про що свідчать виявлені залишки поселень трипіл., білогрудів. та черняхів. культур. Засн. на­прикінці 16 — на поч. 17 ст. під на­звою Яворець. Перша згадка в істор. документах про В. належить до 1646, коли польс. магнат Калиновський від­дав її разом з ін. селами у за­ставу. 1664 тут було 23 дими (двори), що платили податки. 1793 В. у складі Прав­обереж. України ві­ді­йшла до Рос. імперії. 1845 поміщик Ясинський збудував у селі цукроварню, де працювали кріпаки. 1859 цукроварню пере­будовано, встановлено паровий двигун. У 80-х рр. 19 ст. цукроварню купив австр. капіталіст Дітріх. Для збільше­н­ня продуктивності і під­вище­н­ня врожайності цукр. буряків 1899 в селі від­крито селекційну станцію. 1923–27 В. — райцентр. Унаслідок голодомору 1932–33 померло 133 особи. 1937 ре­пресовано 98 жит. с-ща. Під час нім.-фашист. окупації (від липня 1941 до березня 1944) діяло партизан. під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 249 верх­няч­чан, під час визволе­н­ня В. — 67 військовиків. Від 1960 — смт. На тер. с-ща працюють ТОВи «Верх­нячка-Агро» та «Верх­нячка», дослідно-селекц. станція, під­приємство з виробництва яловичини, ТОВ «Верх­нячка-цукор». У смт — 2 заг.-осв. школи, муз. школа, між­шкіл. навч.-вироб. комбінат, дитсадок; 2 Будинки культури, істор.-крає­знавчий музей; лікарня, поліклінічне від­діл.; спорт. клуб; парк. Діють УПЦ МП та реліг. громада адвентистів сьомого дня. У В. встановлено обеліск Слави на честь героїв-визволителів с-ща від нім.-фашист. окупантів. Серед видат. уродженців — чл.-кор. НАНУ В. Огенко, академік АН Білорус. РСР М. Макушок, д-р с.-г. н. О. Коломієць, художниця Н. Никифорова.

Л. В. Лебідь

Завантажити статтю