Вершина гірська

ВЕРШИ́НА ГІРСЬКА́  — найвища частина підвищення земної поверхні (горба, гори, гірського масиву чи хребта). За формою В. г. поділяють на піко-, куполо-, плато- і куестоподібні. Вони утворюються в результаті розчленування хребта або внаслідок прояву вулканізму і рухів земної кори. Форма В. г. зумовлена переважно властивостями гір. порід, віком і походженням рельєфу та рельєфоутворювал. відкладів, спектром морфодинам. процесів, що впливають на неї.

На території України за формою виділяють В. г. асиметричні (моноклінальні) — у Скибових Карпатах, Ґорґанах; плоскі, опуклі — у Полонин. Карпатах, на яйлах Крим. гір; куполоподібні — у Вулкан. Карпатах та ін. У рівнин. частині України В. г. називають «горами» (г. Камула на Поділ. височині, г. Берда на Хотин. височині) або «могилами» (г. Могила-Бельмак на Приазов. височині).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю