Веслування на байдарках і каное
ВЕСЛУВА́ННЯ НА БАЙДА́РКАХ І КАНО́Е — вид гребного спорту, гонки на відповідних суднах. Байдарка — безкочеткове спортивне судно, закрите згори декою (палубою), у якій прорізано кокпіти (люки); спортсмени веслують одним дволопатевим веслом. Каное — безкочеткове судно без палуби; спортсмени веслують стоячи на одному коліні однолопатевим веслом. Перші веслувальні клуби з’явилися у 60-х рр. 19 ст. Шотландець Й. Мак-Ґреґор сконструював дерев’яну байдарку за зразком ескімоської і заснував 1866 Клуб байдарочників. Змагання почали проводити в країнах Європи і Пн. Америки у 20-х рр. 20 ст. У 1924 створено Міжнародну федерацію каное. Від 1933 проводять чемпіонати Європи, від 1938 — світу. Від 1936 гонки чоловічих екіпажів на одиночках і двійках зараховано до програми Олімпійських ігор (розігрували нагороди на дистанціях 1000 і 10 000 м), від 1948 — серед жінок на одиночках і від 1960 — на двійках. Нині змагаються на таких класах суден: байдарка-одиночка (К-1, максимальна довжина 520 см, мінімальна ширина — 51 см, мін. вага — 12 кг), байдарка-двійка (К-2, 650 см, 55 см, 18 кг), байдарка-четвірка (К-4, 1100 см, 60 см, 30 кг); каное-одиночка (С-1, 520 см, 75 см, 16 кг), каное-двійка (С-2, 650 см, 75 см, 20 кг), каное-четвірка (С-4, 900 см, 75 см, 30 кг), каное-сімка (С-7, 1100 см, 85 см, 50 кг). Перед початком заїздів і після фіналів човни зважують і вимірюють. У складі програми Олімпійських ігор 12 номерів: чоловіки — К-1, 1000 і 500 м, К-2, 1000 і 500 м, К-4, 1000 м; С-1, 1000 і 500 м, С-2, 1000 і 500 м; жінки — К-1, К-2, К-4 — 500 м.
Українські веслярі дебютували на 15-х Олімпійських іграх (Гельсинкі, 1952) у складі збірної команди СРСР. Першими олімпійськими чемпіонами з України серед чоловіків стали М. Чужиков та В. Морозов (К-4, 1000 м), А. Химич (С-2, 1000 м) на 18-х Олімпійських іграх (Токіо, 1964); серед жінок — Ю. Рябчинська (К-1, 500 м), К. Куришко (К-2, 500 м) на 20-х Олімпійських іграх (Мюнхен, 1972). Серед переможців Олімпійських ігор також Ю. Філатов (К-4, 1000 м, Мюнхен, 1972; Монреаль, 1976), С. Чухрай (К-4, 1000 м, Монреаль, 1976; К-2, 500 м і 1000 м, Москва, 1980), С. Петренко (С-2, 500 м і 1000 м), С. Нагорний (К-2, 1000 м; обидва — Монреаль, 1986), С. Пострєхін (С-1, 500 м, Москва, 1980); срібні призери — І. Нагаєв (К-2, 500 м; К-4, 1000 м), О. Мотузенко і С. Кірсанов (К-4, 1000 м; усі — Сеул, 1988), М. Сливинський (С-1, 500 м, Сеул, 1988; Барселона, 1992). Бронзова призерками 28-х Олімпійських ігор (Афіни, 2004) на дистанції 500 м стали Г. Балабанова, І. Осипенко, Т. Семикіна та О. Череватова (К-4). Перший чемпіон Європи з України — Є. Яциненко; також переможцями були Г. Карюхін, В. Дрибас та ін. Перші чемпіони світу — О. Шапаренко, Ю. Стеценко, М. Чужиков і В. Морозов; також серед чемпіонів — П. Грешта і М. Шурга, В. Береза, А. Шарикін, С. Нікольський, В. Юрченко, М. Баранов, І. Гайдамака, С. Колоколов, А. Кобрисєв. Багато укр. веслярів здобували найвищі титули в юніор. чемпіонатах Європи і світу. Федерацію веслування на байдарках і каное України створ. 1992 (1-й президент — О. Шапаренко), того ж року її прийнято до Міжнар. федерації каное. Проводяться чемпіонати України серед дорослих і юнаків, традиц. регати. Змагання відбуваються на весляр. базах Дніпропетровська, Києва, Тернополя, Херсона, Запоріжжя, м. Комсомольськ (Полтав. обл.). Обладнані дистанції є у Житомирі, Харкові, Львові. Від 1973 проводять міжнар. регату — пам’яті Ю. Рябчинської.
Рекомендована література
- Шапаренко О. М. Золоті весла. К., 1979;
- Гаврилов В. Н. Гребля на байдарках и каноэ. Х., 1980;
- Стеценко Ю. Н., Никоноров А. Н. Подготовка гребцов на байдарках. К., 1985.