Весна

Визначення і загальна характеристика

ВЕСНА́ — пора року, пере­хідний сезон між зимою й літом. У Пн. пів­кулі охоплює місяці березень, квітень і травень. За астроном. ознаками В. — проміжок часу між весняним рівноде­н­ням (21 березня) і літнім сонце­стоя­н­ням (22 червня); за клімат. — період стійкого пере­ходу серед. добової температури повітря через 0 °С у бік під­вище­н­ня (до +15 °С). В Україні В. на­стає на Пд. Зх. і Закарп. низовині у серед. лютого, на Пд. — на поч. березня, на більшій частині території — у серед. березня, на крайньому Пн. Сх. — на­прикінці березня. З на­ста­н­ням В. послаблюється циркуляц. діяльність і посилюється роль радіац. фактора та під­стил. поверх­ні. За строками на­ста­н­ня В. поділяють на ранні та пізні, за температур. режимом — на теплі та холодні, а за характером роз­витку — на дружні та затяжні. На поч. В. (період із стійкою серед. добовою т-рою повітря від 0 до +5 °С) під­вище­н­ня температури повітря уповільнене, що зумовлене витратами тепла на тане­н­ня снігового покриву й випаровува­н­ня вологи з поверх­ні ґрунту. Подальше під­вище­н­ня температури повітря (період з серед. добовою т-рою від +5 до +15 °С) від­бувається внаслідок посиле­н­ня азорського антициклону й адвекції теплого повітря з Серед­зем. й Чорного морів. Цей період В. дуже важливий для роз­витку рослин. З пере­ходом добової температури через +5 °С починається вегетація рослин та від­новле­н­ня вегетації озимих культур. Стійкий пере­хід серед. добової температури повітря через +10 °С зумовлює ріст і роз­виток с.-г. культур; тривалість цього періоду навесні становить у середньому 20–30 днів. Кінцем В. і поч. літа вважають стійкий пере­хід температури повітря через +15 °С, який на більшій частині тер. України припадає на травень, у Крим. горах та в Укр. Карпатах — на кін. червня — поч. липня.

З поч. В. колива­н­ня температури ґрунту, як і температури повітря, збільшується. У березні середня температура ґрунту на Пн. Сх. та в горах змінюється від –3 до –2 °С, на Пд. Зх. і Пд. — від +2 до +4 °С, на Пд. березі Криму становить +6 °С. Значне зро­ста­н­ня температури поверх­ні ґрунту від­бувається від квітня до травня (від +8–10 до +20 °С). У гірських р-нах температура поверх­ні ґрунту коливається від +2 до +15 °С. У березні на Пн. і Сх. абсолют. максимум температури ґрунту пере­буває у межах від +25 до +34 °С, на більшій частині території — від +35 до +40 °С, у Криму пере­вищує +45 °С; у квітні — понад +45 °С, а в травні місцями коливається від +65 до +67 °С.

Характер погоди на поч. В., особливо у 1-й пол. березня, близький до зимового: нерідко під час посиле­н­ня вітру спо­стерігаються хуртовини. У квітні від­бувається пере­хід від зимового роз­поділу кількості опадів до літнього. У травні їх кількість становить на Пд. — 40–50 мм, на Зх. — 60–80 мм, в Укр. Карпатах — 100 мм, а на високогірʼях — до 150 мм. Весною змінюється характер опадів (облогові на зливові).

Тривалість весняного сезону найменша на Сх. степ. зони (50– 55 днів), у сх. р-нах зони мішаних лісів і лісо­степової становить 55–66 днів, у зх. — 70–85 днів. На мор. узбереж­жях України внаслідок охолоджувал. впливу морів В. триває 70–75 днів. Найтриваліша В. у гірських р-нах Укр. Карпат — до 80– 100 днів. Для ран­ньої В. в Україні характерна не­стійка погода з різкими похоло­да­н­нями, зумовленими вторгне­н­ням холод. повітряних мас; до травня спо­стерігаються заморозки (триваліші у гірських р-нах), іноді випадає сніг. У степ. зоні бувають пилові бурі.

В. М. Бабиченко, Н. В. Ніколаєва, С. Ф. Рудишина

Завантажити статтю