ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Весніни

ВЕСНІНИ́ (Веснины) – російські архітектори, брати.

Леонід Олександрович (Леонид Александрович; 28. 11(10. 12). 1880, м. Нижній Новгород, Росія – 08. 10. 1933, Москва). Закін. С.-Петербур. АМ (1909).

Віктор Олександрович (Виктор Александрович; 28. 03(09. 04). 1882, м. Юр’євець, нині Іванів. обл., РФ – 17. 09. 1950, Москва). Академік АН СРСР (1943). Закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інженерів (1912). Засн. і 1-й президент Академії архітектури СРСР (1939–49). Проф. ВДХУТЕМАСу Вищого худож.-тех. інституту (1921– 30) та Моск. вищого тех. училища (1923–31). Один з авторів комплексу Дніпрогесу (1927–32) та частини забудови Запоріжжя (1928–30).

Олександр Олександрович (Александр Александрович; 16(28). 05. 1883, м. Юр’євець, нині Іванів. обл., РФ – 07. 11. 1959, Москва). Викл. ВДХУТЕМАСу Вищого худож.-тех. (1921–30) і Моск. архіт. (до 1936) інститутів. Голова Об’єдн. сучас. архітекторів (1925–31). Теоретик архітектури і театр. художник. Від 1923 разом із братом Віктором створював проекти, очолюючи напрям конструктивізму, приділяючи особливу увагу виявленню естет. можливостей нових конструкцій і матеріалів, функціонал. вимогам споруд. Серед реалізов. проектів в Україні – конкурс на проект залізн. вокзалу в Києві (1928), Будинок проектів та театру «Масового музичного дійства» на 6000 глядачів у Харкові (обидва – 1930), Урядова (нині Михайлівська) площа в Києві (1934, два варіанти); у Москві – банк на Кузнецькому мосту (1913), Палац праці (1923), будинок Товариства політкаторжан (нині Театр кіноактора; 1928–32), Палац культури Пролетар. р-ну (нині заводу ім. І. Лихачова; 1930–34), ст. метро «Павелецька» (1939).

Літ.: Пам’яті В. О. Весніна // Вісн. Академії архітектури УРСР. 1950. № 3; Ильин М. А. Веснины. Москва, 1960; Чиняков А. Братья Веснины. Москва, 1970; Хан-Магомедов С. О. Александр Веснин. Москва, 1983; Полякова Л. Л. Зодчие братья Веснины. Ярославль, 1989.

С. К. Кілессо

Рекомендована література

  1. Пам’яті В. О. Весніна // Вісн. Академії архітектури УРСР. 1950. № 3;
  2. Ильин М. А. Веснины. Москва, 1960;
  3. Чиняков А. Братья Веснины. Москва, 1970;
  4. Хан-Магомедов С. О. Александр Веснин. Москва, 1983;
  5. Полякова Л. Л. Зодчие братья Веснины. Ярославль, 1989.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

С. К. Кілессо

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Весніни / С. К. Кілессо // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-33791

Том ЕСУ:

4-й

Дата виходу друком тому:

2005

Дата останньої редакції статті:

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ

33791

Кількість переглядівдані щодо перегляду сторінок на сайті збираються від початку 2024 року

50

Схожі статті

Крамаренко
Людина  |  Том 15  |  2014
І. І. Чуліпа
Носенко
Людина  |  Том 23  |  2021
В. І. Голеус
Кохан
Людина  |  Том 15  |  2014
Р. Сенькусь

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору