ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Вєтров Петро Сидорович

ВЄ́ТРОВ Петро Сидорович (29. 06(12. 07). 1911, м. Армавір, нині Краснодар. краю, РФ – 07. 05. 1980, м. Ворошиловград, нині Луганськ) – актор, режисер.

Чоловік Є. Вєтрової. Народний артист УРСР (1954). Закін. Школу актор. майстерності у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1935; курс Б. Смирнова). Дебютував 1935 в Ленінгр. театрі ім. Ленін. комсомолу. Працював у Ворошиловгр. ТЮГу (1937–44, від 1941 – худож. кер.), Кіровогр. рос. драм. театрі (1944–50), Одес. театрі Рад. армії (1950–52); очолював Ворошиловгр. (1952–59), Донец. (м. Жданов, нині Маріуполь; 1960–63) рос. драм. театри, рос. та укр. трупи Ворошиловгр. (1963–67, 1970–78), Донец. (1968–69) муз.-драм. театрів. Реж. діяльністю почав займатися від 1939. Здійснив постановки понад 100 вистав і зіграв бл. 200 ролей.

Ролі: Річард («Учень диявола» Б. Шоу), Корчагін («Як гартувалася сталь» за М. Островським), Платон («Платон Кречет» О. Корнійчука), Жадов («Доходне місце» О. Островського), Годун («Розлом» Б. Лавреньова), Петруччіо («Приборкання норовливої» В. Шекспіра).

Вистави: «Слуга двох панів» К. Ґольдоні (1940), «Макар Діброва» О. Корнійчука (1948, гол. роль), «Дядя Ваня» А. Чехова (1949, Астров), «Порт-Артур» О. Степанова, І. Попова (1953), «Марія Тюдор» В. Гюґо (1955), «Веселка» М. Зарудного (1959), «Зикови» та «Варвари» М. Горького (1964), «Голубі олені» О. Коломійця (1972).

Літ.: Майстри української радянської сцени. К., 1962; Ягнич Ю. Штрихи портрета // Донбасс. 1962. № 3; Долинська О. Експонати Петра Вєтрова // УТ. 1971. № 5.

Т. Г. Какоб’ян

Основні ролі

Річард («Учень диявола» Б. Шоу), Корчагін («Як гартувалася сталь» за М. Островським), Платон («Платон Кречет» О. Корнійчука), Жадов («Доходне місце» О. Островського), Годун («Розлом» Б. Лавреньова), Петруччіо («Приборкання норовливої» В. Шекспіра).

Основні вистави

«Слуга двох панів» К. Ґольдоні (1940), «Макар Діброва» О. Корнійчука (1948, гол. роль), «Дядя Ваня» А. Чехова (1949, Астров), «Порт-Артур» О. Степанова, І. Попова (1953), «Марія Тюдор» В. Гюґо (1955), «Веселка» М. Зарудного (1959), «Зикови» та «Варвари» М. Горького (1964), «Голубі олені» О. Коломійця (1972).

Рекомендована література

  1. Майстри української радянської сцени. К., 1962;Google Scholar
  2. Ягнич Ю. Штрихи портрета // Донбасс. 1962. № 3;Google Scholar
  3. Долинська О. Експонати Петра Вєтрова // УТ. 1971. № 5.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Вєтров Петро Сидорович / Т. Г. Какоб’ян // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-33882

Том ЕСУ:

4-й

Дата виходу друком тому:

2005

Дата останньої редакції статті:

2005

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

33882

Кількість переглядів цього року:

5

Схожі статті

Держипільський
Людина  |  Том 7 | 2020
Г. В. Бабинська
Соботович
Людина  | 2023
Д. Є. Макаренко
Маковецький
Людина  |  Том 18 | 2017
В. М. Войтенко

Нагору