Взаємозв’язок

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗО́К  — категорія, що характеризує взаємовідношення і взаємодію предметів і явищ у процесі руху та розвитку, виникнення та зникнення; одне з основних понять будь-якої філософської концепції, яка керується принципом детермінізму. Енґельсів.-ленін. варіант марксизму розглядає В. як момент, минущий результат, умову руху матерії. У цьому випадку основою пізнання людиною В. у природі, суспільстві та мисленні є суспільно-істор. практика. Натомість філософія школи «Праксису» вбачала спосіб творення В. людини і природи, людини і людини, мислення і буття у людській практиці (від індивідуал. до соц. форм). Сама об’єктивність В. виступає як його творчо-практична характеристика. У детермініст. концепціях категорії «причина», «дія», «необхідність», «випадковість», «наслідок», «закон» та ін. відображають конкретні види (способи) В., які поділяються на внутр. та зовн., істотні й неістотні, необхідні й випадкові. Завданням науки (у світлі даних теорій) є необхідність розкриття універсал. В. досліджуваних явищ. За логікою детермініст. концепцій, вивчити предмет означає виявити всі його реальні й можливі В.

Рекомендована література

1. Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. К., 1996;
   Google Scholar Internet
2. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. К., 1999;
   Google Scholar Internet
3. Філософія сьогодні. К., 2003.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю