Видинівський Пантелеймон Федорович
Визначення і загальна характеристика
ВИДИНІ́ВСЬКИЙ Пантелеймон Федорович (17. 07. 1891, с. Суховерхів, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. — 09. 06. 1978, м. Браїла, Румунія) — графік і живописець. Навч. у Віден. АМ (1909–16; викл. Лібералі, Міхалі, Файт, Шмідт, Юнквірт). Учасник 1-ї світової війни. 1916–18 — у таборі військовополонених (м. Симбірськ, Росія). Працював 1918– 44 на Буковині. 1918–36 — викладач рисунку й каліграфії у Сторожинец. ліцеї. 1940 — методист-консультант із живопису і скульптури у Чернів. будинку нар. творчості. Один із засн. Чернів. осередку Товариства художників. Від 1944 — у Румунії. Учасник мистецьких виставок у Чернівцях (1920–40-і рр.) та Румунії (від 1944). Осн. роботи — у галузях станк. малярства (портрет, істор. та батал. композиції, побут. жанр), книжк. графіки. Оформив кн.: «У неділю рано зілля копала», «Але Господь мовчить», «Лісова мати» О. Кобилянської; «Син гетьмана» О. Рогової; «Дівчина Віра» К. Черненко-Костецької; «Розбійник Кармелюк» М. Старицького (усі — Чц., 1928). У книжк. графіці відчут. вплив мистецтва модерну, увага до ретел. відтворення сюжету та етногр. подробиць, у станк. графіці присутній елемент гротеску. Роботи зберігаються у Чернів. ХМ, музеях Румунії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Де правда?», «Людина ХХ століття» (1910–30-і рр.), «Б. Хмельницький під Зборовом», «Бій запорозьких козаків з татарами», «Жебрачка», «Вечорниці» (усі — 1920–30-і рр.); портрети — «Г. Хортик», «Даруся» (обидва — 1926), «Автопортрет» (1950-і рр.); натюрморти.