Вижницький національний природний парк

Визначення і загальна характеристика

ВИ́ЖНИЦЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ПРИРО́ДНИЙ ПАРК — поліфункціональна природо­охорон­на територія природно-заповід­ного фонду загальнодержавного значе­н­ня. Знаходиться у Вижниц. р-ні Чернів. обл. Площа 7928,4 га. Створ. 1995 у межах колишніх Вижниц. і Берегомет. лісництв Берегомет. лісокомбінату. У по­стійному користуван­ні парку — 7002,7 га. За функціон. зонува­н­ням заповід­на зона складає 2087,2 га, регульов. рекреації — 4853,3 га, стаціонар. рекреації — 21,8 га та госп. — 966,1 га. Протяжність з Пн. Зх. на Пд. Сх. пере­вищує 20 км, макс. шир. 7 км. Тер. парку лежить у Буковин. секторі Скибових Карпат у межиріч­чі річок Черемош та Серет і входить до р-ну Берегомет. низькогірʼя Карпат.-Укр. гірсько-ліс. краю Карпат. гірсько-складчатої країни. Ландшафтну структуру формують геокомплекси схилів різної стрімкості з гірсько-ліс. світло-бурими слабовилуженими ґрунтами (буроземами) на елювії-делювії різного літолог. складу (пере­важно пісковиках, аргілітах, алевролітах, вапняках). На тер. парку — числен­ні водо­спади, скелі, печери, ущелини, релікт. геоморфол. памʼятки. Є цінні джерела мінерал. вод, зокрема «Лужки».

Флористичне багатство ландшафтів парку зумовлене його роз­міще­н­ням на межі 2-х великих геоботан. р-нів — Шешорсько-Красноїльського ялиново-ялицево-букових і ялиново-буково-ялицевих лісів та Болехівсько-Берегометського ялицево-букових лісів Карпат. округу Сх.-карпат. гірської під­провінції Центр.-європ. провінції Європ. широколистянолісової області. Ценотична різноманітність пред­ставлена в основному ялицево-буковими і буковими лісами з фрагментами пралісів. За домінант. класифікацією тут налічується 69 лісових, 24 лучних, 7 водних і прибережно-водних асоціацій, 2 болотні асоціації. Флора судин. рослин налічує 680 видів (з них 34 види занес. до Червоної книги України), мохоподібних — 221 вид, мікобіо­ти — 51 вид (без урахува­н­ня лишайників, грибів, водоростей та ран­ньовесняних видів). У складі фауни виявлено 127 видів птахів, 41 — ссавців, 11 — земноводних, 7 — плазунів. З них до Червоної книги України занесено 23 види, а до Європ. червоного списку — 8 видів. Більшість наземних хребетних є типовими пред­ставниками широколистяних та мішаних лісів Європи, пере­важно балкан. фауни (лелека білий, під­орлик малий, вовчок, соня лісова, кіт лісовий). Не­значною є частка серед­земномор. (саламандра плямиста, полоз ескулапів, квакша звичайна), типових гірських (кумка, щеврик, плиска) та бореальних (глухар, рябчик, сич волохатий, сова, рись) видів. У структурі парку функціонують Регіон. екол.-просвітн. центр (смт Берегомет) та Музей природи (с. Зеленів). Наук. куратором парку є Чернів. університет.

Літ.: Коржик В. Національний природний парк «Вижницький» // Заповід­ники і нац. природні парки України. К., 1999; Його ж. Національний природний парк «Вижницький»: нові принципи і тенденції роз­витку // Зелена Буковина. Чц., 1999. № 1–2; Його ж. Вас вітає Берегомет: Путівник-довід. Чц., 2004.

В. П. Коржик

Завантажити статтю