Винницька-Лебідь Іроїда

ВИ́Н­НИЦЬКА-ЛЕ́БІДЬ Іроїда (17. 02. 1933, с. Матіїв, нині Луків Ковел. р-ну Волин. обл.) — громадська діячка. Дружина І.-Р. Вин­ницького. Пере­бувала в таборах пере­міщених осіб в Авґсбурзі, Фюс­сені, Міт­тенвальді. 1949 емігрувала до Канади. Закін. Мак-Ґілл. (1954), Торонт. (1965; ступ. магістра славістики 1976) університети. Вчителювала у Торонто, Кіченері (1956–72), викладала в Університеті Ватерлу (1971–78; ступ. магістра славістики 1976), працювала архів. дослідником Товариства історії багатокультурності Онтаріо (1976–86). Заснувала і провадила укр. школу та курси україно­знавства в Кіченері (1970– 82). Спів­ред. кн. «Ukrainians in Ontario» (Toronto, 1988), ред. кн. «Літопис УКЦ Преображе­н­ня Господнього в Кіченер» (Кіченер, 1989). Спів­працює в Укр.-канад. дослідно-документац. центрі (зокрема збирає інтервʼю зі свідками голодомору 1932– 33, подій 2-ї світової війни в Україні, з укр. піонерами в Канаді), а також з Ін­ститутом істор. дослідж. Львів. університету. Активна діячка Пласту, голова Пласт. булави (1971– 73), кра­йової Пласт. старшини Канади (1982–87). Голова Світ. ко­ординац. виховно-освіт. ради Світ. кон­гресу українців (1989– 98), чл. Президії (1998–2003), ради директорів (від 2003) Кон­гресу.

Завантажити статтю