Винницька-Лебідь Іроїда

ВИ́ННИЦЬКА-ЛЕ́БІДЬ Іроїда (17. 02. 1933, с. Матіїв, нині Луків Ковел. р-ну Волин. обл.) — громадська діячка. Дружина І.-Р. Винницького. Перебувала в таборах переміщених осіб в Авґсбурзі, Фюссені, Міттенвальді. 1949 емігрувала до Канади. Закін. Мак-Ґілл. (1954), Торонт. (1965; ступ. магістра славістики 1976) університети. Вчителювала у Торонто, Кіченері (1956–72), викладала в Університеті Ватерлу (1971–78; ступ. магістра славістики 1976), працювала архів. дослідником Товариства історії багатокультурності Онтаріо (1976–86). Заснувала і провадила укр. школу та курси українознавства в Кіченері (1970– 82). Співред. кн. «Ukrainians in Ontario» (Toronto, 1988), ред. кн. «Літопис УКЦ Преображення Господнього в Кіченер» (Кіченер, 1989). Співпрацює в Укр.-канад. дослідно-документац. центрі (зокрема збирає інтерв’ю зі свідками голодомору 1932– 33, подій 2-ї світової війни в Україні, з укр. піонерами в Канаді), а також з Інститутом істор. дослідж. Львів. університету. Активна діячка Пласту, голова Пласт. булави (1971– 73), крайової Пласт. старшини Канади (1982–87). Голова Світ. координац. виховно-освіт. ради Світ. конгресу українців (1989– 98), чл. Президії (1998–2003), ради директорів (від 2003) Конгресу.

Завантажити статтю