Копнін Павло Васильович
КОПНІ́Н Павло Васильович (27. 01. 1922, с. Гжель, нині Моск. обл. — 27. 06. 1971, Москва) — філософ. Доктор філософських наук (1957), професор (1958), академік АН УРСР (1967), член-кореспондент АН СРСР (1970). Державні нагороди СРСР. Закін. екстерном Моск. університет (1944). Працював завідувач кафедри філософії Томського університету (РФ, 1947–55); в Інституті філософії АН СРСР (Москва, з перервою): 1956–58 — зав. сектору діалектич. матеріалізму, 1968–71 — директор; у Києві: від 1958 — завідувач кафедри філософії Політех. інституту; водночас 1958–62 — завідувач кафедри діалектич. та істор. матеріалізму Університету; 1962–68 — директор Інституту філософії АН УРСР. Засн. київ. школи філософів. Брав участь в укладанні «Философской энциклопедии» (т. 1–5, Москва, 1961–70). Наукові дослідження: методологія та логіка науки, теорія пізнання, діалект. матеріалізм, історія філософії. Зміст праць К. виходить за межі здогматизов. марксизму. Ініціював вивчення спадщини філософів Києво-Могилян. академії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Диалектика как логика. К., 1961; Гипотеза и познание действительности. К., 1962; Идея как форма мышления. К., 1963; Диалектика как логика и теория познания. Москва, 1973; Диалектика, логика, наука. Москва, 1973; Гносеологические и логические основы науки. Москва, 1974; Проблемы диалектики как логики и теории познания. Москва, 1982.
Рекомендована література
- Павел Васильевич Копнин // Биобиблиография ученых УССР. К., 1988;
- Філософські читання пам’яті Павла Копніна (4–5 жовтня 1996 р.). К., 1996;
- Павел Васильевич Копнин. Москва, 2010.
Завантажити статтю
Людина 
