Виноградов Василь Васильович
ВИНОГРА́ДОВ Василь Васильович (11(23). 12. 1876, м. Медин, нині Калуз. обл., РФ — 16. 06. 1927, Київ) — лікар. Доктор медицини (1909), проф. Закін. мед. факультет Університету св. Володимира у Києві (1900), де й працював (згодом Київ. мед. інститут): завідувач кафедри шпитал. терапії (1919–27). Заст. голови мед. секції ВУАН (1924). Одним з перших почав викладати українською мовою. Досліджував проблеми лікування захворювань кровоносної та травної систем, ендокринних залоз; розробляв теорію згортання крові.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Из клинической картины припадков и к вопросу о распознавании грыж грудобрюшной преграды // Рус. врач. 1906. № 50; К вопросу о выделении воды почками. К., 1909; К вопросу о распознавании и лечении поддиафрагмальных гнойников // УИ. 1911. № 9; До патології гемофілії // УМВ. Прага, 1923. Ч. 1; До казуїстики ускладнень жовчево-кам’яної хвороби // Там само; Болезни крови и кроветворных органов // Частная патология и терапия внутр. болезней. Т. 3, вып. 2. Москва; Ленинград, 1927.
Рекомендована література
- Проф. В. В. Виноградов. (Некролог) // Укр. мед. вісті. 1927. № 5;
- Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах. Л., 2004.