Виноградов Віктор Євгенович
ВИНОГРА́ДОВ Віктор Євгенович (29. 08. 1963, м. Пустомити Львів. обл.) — поет, художник. Член НСПУ (1994). Дипломант Міжнар. конкурсу молодих літераторів «Гранослов–94», лауреат видавництва «Смолоскип» (1995). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1985). У Ялті працював художником-дизайнером (від 1987, з перервою; виконував твори станк. живопису та графіки), був дир. дит. худож. школи (1989– 92), учителював (від 1996). Від 2002 — викладач Крим. гуманітар. інституту (Ялта). Від 1991 друкується у період. виданнях («Дзвін», «Кримська світлиця», «Літературна Україна», «Кур’єр Кривбасу»). Ілюстрував власну поет. зб. «Шлях дощу» (1996), а також кн. «У зимах бажань» О. Куценка (1996), антологію молодої поезії «Початки» (1998; усі — Київ), «Легенды и предания Крыма» (Ялта, 1999), «Листи так довго йдуть…» (Нью-Йорк, 2002; К., 2003) та ін. Учасник груп. виставок у Ялті, Львові, Ґданську, Кракові. Автор оформлення експозиції Музею Лесі Українки (2001), дизайнер. розробок інтер’єру й обладнання для кав’ярень та клубів у Ялті. Твори зберігаються у фондах Львів. картин. галереї. У поезії В. панує логіка задуму, душевна гармонія. Вірші сповнені неспокою, тривоги від усвідомлення непідвладності буднів високій духовності.
Літ.: Бриних М. Інвертивність поетичного // Смолоскип України. 1996. № 8; Гуменюк В. Всупереч буденності // КСв. 1997, 1 берез.
О. М. Суховецька
Рекомендована література
- Бриних М. Інвертивність поетичного // Смолоскип України. 1996. № 8;
- Гуменюк В. Всупереч буденності // КСв. 1997, 1 берез.