ВИНОГРА́ДОВ Костянтин Олександрович (19. 01(01. 02). 1902, м. Ревель, нині Тал­лінн — 21. 12. 1989, Одеса) — фахівець у галузі біо­логії моря. Чоловік З. Аблямітової, батько О. Вино­градова. Доктор біо­логічних наук (1947), професор (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. ІНО (1928). Працював н. с. (1929–32), дир. (1937–41, 1944–52) Карадаз. біол. станції Моск. товариства дослідників природи. 1933–36 — засн. і зав. Камчат. мор. станції (м. Петропа­вловськ-Камчатський, РФ) Держ. гідролог. ін­ституту Гід­ро­метеослужби СРСР (Ленін­град), одночасно 1932–37 — науковий спів­робітник цього Ін­ституту. У 30-х рр. був ре­прес., від­разу звільн. Під час 2-ї світової війни працював зав. групи зообентосу Ін­ституту зоології та біо­логії АН УРСР (Уфа, Башкорто­стан, РФ). 1953–63 — засн. і зав. Одес. біол. станції Ін­ституту гідробіо­логії АН УРСР; 1963–72 — керівник Одес. від­діл. Ін­ституту біо­логії пд. морів (Севастополь), одночасно 1970– 72 — за­ступник директора цього Ін­ституту; 1974– 87 — старший науковий спів­робітник-консультант Одес. від­діл. Азово-Чорномор. ін­ституту мор. риб. господарства та океано­графії (1974–87). Президент Одес. від­діл. Всесоюз. гідробіол. товариства (1963–74), заст. президента Всесоюз. гідробіол. товариства (1971–76). Наукові дослідже­н­ня присвяч. пита­н­ням фауністики та біо­гео­графії, а також історії гідробіол. досліджень. Очолював екс­педиції у Чорному, Азов., Ка­спій. та Серед­зем. морях. Ви­вчав фауну багатощетинк. червів (поліхет) Чорного моря.