ВИПРАВНІ́ РОБО́ТИ — вид основного покара­н­ня. Порядок за­стосува­н­ня В. р. ви­значає Кримінал. кодекс України 2001. Покара­н­ня у ви­гляді В. р. встановлюється на строк від 6-ти місяців до 2-х р. і від­бувається за місцем роботи засудженого, при цьому із суми його заробітку здійснюється від­рахува­н­ня в доход держави у роз­мірі, встановленому вироком суду (в межах 10–20 %). В. р. не за­стосовують до вагіт. жінок та жінок, які пере­бувають у від­пустці по до­гляду за дитиною, до непраце­здатних, осіб, що не досягли 16-ти р. та тих, що досягли пенсій. віку, а також до військовослужбовців, працівників право­охорон. органів, нотаріусів, суд­дів, прокурорів, адвокатів, держ. службовців, посадових осіб органів місц. самоврядува­н­ня. Особам, які стали непраце­здатними після винесе­н­ня вироку суду, В. р. суд може замінити штрафом із роз­рахунку 3-х встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 місяць В. р. Водночас у разі неможливості сплати штрафу суд може замінити не­сплачену суму В. р. із роз­рахунку 1 місяць В. р. за 4 встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше 2-х р. Неповнолітньому в віці від 16-ти до 18-ти р. В. р. можуть бути при­значені за місцем роботи на строк від 2-х місяців до 1 р. При цьому із його заробітку здійснюється від­рахува­н­ня в доход держави у роз­мірі, встановленому вироком суду (в межах 5–10 %).

За Кримінал. кодексом УРСР 1960 за­значене покара­н­ня мало назву В. р. без по­збавле­н­ня волі. Вони при­значались на строк від 2-х місяців до 2-х р. не лише за місцем роботи, а й в ін. місцях у р-ні прожива­н­ня засудженого, які ви­значались органами викона­н­ня покарань. В. р. є також і осн. видом стягне­н­ня, яке з 1984 за­стосовується в Україні у разі вчине­н­ня адм. правопорушень. У цьому випадку В. р. при­значаються на строк до 2-х місяців з від­бува­н­ням їх за місцем по­стій. роботи особи, яка вчинила адм. правопоруше­н­ня, і з від­рахува­н­ням до 25 % її заробітку в доход держави. В. р. як кримінал. покара­н­ня чи адм. стягне­н­ня можуть бути при­значені тільки судом.