Випромінювання
ВИПРОМІ́НЮВАННЯ — хвилі довільної природи або потоки якихось частинок, що розповсюджуються у просторі, їх генерація. Найбільш поширеним у природі є електромагнітне В., яке за довжиною хвилі поділяється на: гамма-В. (довж. хвилі менше 10-10 м), рентґенів. В. (10-10–10-9 м), ультрафіолет. В. (10-9–4 × 10-7 м), видиме В. (4 × × 10-7–7,6 × 10-7 м), інфрачервоне В. (7,6 × 10-7–10-4 м), радіовипромінювання (0,1–104 м). До електромагніт. В. належать також види В., що розрізняються за механізмами утворення, зокрема вимушене, гальмівне, синхротронне, резонансне, рекомбінац., спонтанне, Вавилова– Черенкова В. До неелектромагніт. В. належать, зокрема, гравітаційне (виникає при нерівномір. русі масив. тіл), радіоактивне (джерелом якого є радіоактивні речовини), корпускулярне (потоки зарядж. частинок і нейтронів, що випускаються атом. ядрами та косміч. тілами), ядерне (потоки частинок і гамма-квантів, що утворюються при ядер. реакціях і радіоактив. розпаді), звукове (виникає у пруж. середовищі внаслідок коливних рухів частинок, що розповсюджуються у вигляді хвиль у газоподібному, рідкому чи твердому середовищах).