Виробництво

Визначення і загальна характеристика

ВИРОБНИ́ЦТВО — процес пере­творе­н­ня ресурсів у готову продукцію. В. здійснюється у найрізноманітніших формах: від натурал. селян. господарства до сучас. під­приємства оброб. промисловості, що випускає продукцію великими серіями. Ресурси, які використовуються у процесі В., є факторами В. Вони поділяються на природні — земля; людські — праця і під­приємництво та створені людьми — реал. (фіз.) і фінанс. капітали. Нині дедалі більшого значе­н­ня набувають наука та інформ. системи, оскільки екон. ресурси, як правило, є обмеженими. Хоча обмеженість ресурсів є від­носною і з роз­витком су­спільства долається, при множині цілей вона ставить перед субʼєктом господарюва­н­ня про­блему вибору оптимал. варіанта викори­ста­н­ня обмежених ресурсів заради досягне­н­ня макс. задоволе­н­ня потреб. Екон. наука роз­робляє на­йоптимальніші варіанти роз­вʼяза­н­ня про­блем, що виникають, зокрема у неокласич. теорії для аналізу процесу В. за­стосовується вироб. функція, яка регламентує необхідне для ефектив. В. по­єд­на­н­ня ресурсів. В. поділяється на три сектори економіки — первин­ний, вторин­ний і третин­ний. Первин. сектор — галузі, що виробляють різні види сировини (с. госп-во, мисливство, рибальство, лісове госп-во, гірничодобувна пром-сть тощо). Вторин­ний сектор — галузі, які пере­робляють сировину (обробна пром-сть), а також будівництво, дорожнє будівництво тощо. Третин­ний сектор — послуги транс­порт., фінанс., страхових компаній та осіб вільних професій. У системі нац. рахунків у рахунку В. записується вартість вироблених товарів і на­даних послуг. Елементи викори­ста­н­ня складаються із проміжного спожива­н­ня (товари і послуги, витрачені на В.) та до­даної вартості — суми первин. доходів, створ. у результаті В. (балансуюча ста­т­тя). З неї починається ресурсна частина рахунку утворе­н­ня доходу. На рівні всієї економіки балансуючою стат­тею рахунку В. є ВВП, який від­різняється від валової до­даної вартості на величину чистих податків на продукти, тобто податків за виключе­н­ням субсидій. В Україні у 2003 було вироблено товарів і послуг на суму 630 831 млн грн, проміжне спожива­н­ня склало 363 487 млн грн, ВВП — 267 344 млн грн, податки (окрім субсидій на продукти) — 27 127 млн грн, валова до­дана вартість (в осн. цінах) — 240 217 млн грн.

У процесі створе­н­ня благ люди взаємодіють не тільки з природою, але й один з одним з приводу умов виробництва і створюваних продуктів, тому будь-яке В. є при­власне­н­ням людиною предметів природи у межах певної сусп. форми і через неї. Від­носини, що утворюють сусп. бік В., отримали назву вироб. від­носин, хоча складаються вони між людьми не тільки у процесі виробництва, а й роз­поділу, обміну і спожива­н­ня благ. Характер вироб. від­носин ви­значається формою власності на засоби виробництва, а їх роз­виток завжди здійснюється в інтересах власників.

Літ.: Дорнбуш Р., Фішер С. Макро­економіка / Пер. з англ. В. Мусієнко, В. Овсієнко. К., 1996; Нуреев Р. М. Основы экономической теории: Микроэкономика. Москва, 1996; Національні рахунки України за 2003 рік: Статист. зб. К., 2005.

С. І. Киреєв

Завантажити статтю