ВИРОБНИ́ЧИЙ ПОТЕНЦІА́Л — максимально можлива здатність певної сфери матеріального виробництва (галузі промисловості, окремих під­приємств або їх цехів, дільниць) до виготовле­н­ня продукції належної якості в певній номенклатурі і асортименті або викона­н­ня робіт за одиницю часу (місяць, квартал, рік). Величину В. п. ви­значають виходячи з пропорц. і збалансованого роз­витку усіх ланок виробництва, повного і ефектив. викори­ста­н­ня устаткува­н­ня, вироб. площ і робочої сили від­повід­но до встановленого режиму роботи окремих під­приємств або галузей нар. господарства, а також за­стосува­н­ня сучас. найбільш про­гресив. технологій, форм і методів організації виробництва, праці та упр. За­пропоноване ви­значе­н­ня суті В. п. не ототожнюється тільки з тех. можливостями осн. вироб. фондів, оскільки враховує робочу силу та її якість. Обчислюють В. п. у натурал. і вартіс. показниках, які за­стосовують при роз­рахунках вироб. потужностей та оцінці рівня їх викори­ста­н­ня (фондовід­дача, продуктивність тощо). В. п. величина динамічна, оскільки вона по­стійно змінюється під впливом тех. і технол. про­гресу, удосконале­н­ня осн. вироб. фондів, під­вище­н­ня кваліфікації робочих та інж.-тех. працівників.