Висоцький Володимир Іванович
ВИСО́ЦЬКИЙ Володимир Іванович (29. 07. 1946, Київ) — радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1996). Закін. Київський університет (1969) і працює у ньому: ст. н. с. н.-д. частини (1976–79), доцент (1979– 92), професор (від 1993). Наукові дослідження: генераторні системи когерентного, інтенсив. та направленого рентґенів. і гамма-випромінювання; нелінійні явища в біосистемах при комбінованій дії жорсткого іонізуючого та м’якого випромінювання. Створив теорію керованого спонтан. розпаду радіоактив. ядер і провів перші в світі успішні експерименти по контрольованій (загальмованій) гамма-радіоактивності; теорію радіац. стабільності молекул ДНК відносно парних розривів ланцюгів ДНК при комбінов. дії різних типів іонізуючого випромінювання та вільних радикалів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Гамма-лазеры. Москва, 1989 (співавтор); Каналирование нейтральных частиц и квантов в кристаллах // УФН. 1992. Т. 162, № 9 (співавтор); Опыт Саньяка на рентгеновском излучении // Там само. 1994. Т. 164, № 3 (співавтор); The problem of controlled spontaneous nuclear gamma-decay: theory of controlled excited and radioactive nuclei gamma-decay // Phys. Rev. C. 1998. Vol. 58, № 1; The problem of planar and axial channeling of neutrons in perfect oriented nonmagnetic crystals // Physica B. 1999. Vol. 267–268 (співавтор).