Височинні ландшафти

ВИСОЧИ́Н­НІ ЛАНДША́ФТИ — під­клас рівнин­них ландшафтів (абсолютні висоти — від 200 до 600 м), що має природні властивості височини. В. л. характеризуються більшою атмо­сфер. зволоженістю й більш вологолюбною рослин­ністю, ніж прилеглі низовин­ні ландшафти. Для В. л. властиві: роз­виток денудацій. форм рельєфу, що формувалися під впливом пере­важно ви­східних неотектон. рухів у взаємодії з процесами водної ерозії (лінійної і площин­ної) та вивітрюва­н­ня (фіз., хім., біо­тич.); глибоке (до 100– 150 м) і густе ерозійне роз­членува­н­ня; наявність малопотуж. антропоген. від­кладень; змитість ґрунтів на пологіших схилах, слабка їх роз­виненість; пошире­н­ня зсувів на круто­схилах. В. л. мають різне походже­н­ня: денудаційне, структурно-денудаційне, пластово-денудаційне. У межах В. л. поширені привододіл. місцевості — хвилясті, горбисті, з ур­очищами денудацій. останців і пасом; на платоподіб. височинах і на пластово-акумулят. височин. рівнинах — із плоским рельєфом. Ґрунти ліс. місцевостей на височинах ліс. і лісо­степ. зон — пере­важно сірі лісові опідзолені, у пн.-степ. В. л. (Нагол. кряж Донец. височини) — чорноземи типові. У взаємодії процесів формува­н­ня поверхн. стоку з ін. чин­никами ландшафто­утворе­н­ня на височинах набувають значного пошире­н­ня ерозійно-балк. ландшафтні місцевості, схилові делювіал. місцевості з еродов. ґрунтами. Для долин. ландшафтів височин характерний роз­виток круто­схилових ліс. ур­очищ і місцевостей із більш сухолюбною та каменелюбною рослин­ністю, ніж на межиріч­чях. Річководолин­ні природно-територ. комплекси в межах В. л. місцями мають кань­йоноподібну форму (напр., на Поділ. та Придні­пров. височинах). За сукупністю за­значених ознак в Україні до В. л. належать, крім ландшафтів власне височин, природно-територ. комплекси їхніх від­рогів і схилів з меншими абсолют. по­значками вододілів, тому загалом В. л. становлять майже 50 % тер. країни.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю