Витженс Ґюнтер

ВИ́ТЖЕНС Ґюнтер (Wytrzens Günther; 21. 07. 1922, м. Орлау, нині Орлова Морав. обл., Чехiя — 14. 08. 1991, Відень) — австрійський славiст, бібліограф. Дійсний член Австр. АН (1979), чл. Міжнар. комітету славістів. Закiн. славіст. студії у Вiден. університеті (1950), працював у ньому: від 1958 — доцент, від 1963 — проф., 1981–91 — директор Інституту славістики. Дослiдник iсторiї слов’ян. літ-р, бібліографії літ. славістики. Автор праць з укр. літ-ри, австр.-укр. культур. взаємин, зокрема: «Iван Франко: студент i доктор Вiденського унiверситету» (1960), статей про альманах «Русалка Днiстровая» (1983), М. Устияновича (1984). У дослідж. «Діоскури: До питання про німецько-слов’янські літературні взаємини в Австро-Угорській монархії» показав роль цього журналу в перекладанні та популяризації творчості Т. Шевченка та Марка Вовчка. У праці «Bibliographische Einführung in das Studium der slavischen Literaturen» («Бiблiографiчний вступ до вивчення слов’янських лiтератур», Франкфурт-на-Майні, 1972) та у доповненні до неї (1982) охопив численні укр. публікації, що вийшли в Україні та у діаспорі. Опублікував бібліогр. дослідж. «Slavica der Wiener Druckerei der Mechitaristen» («Славіка віденської друкарні мехітаристів», Відень, 1985). Брав участь у міжнар. симпозіумі «Іван Франко і світова культура» (Львів, 1986), виступив із доповіддю «Твори I. Франка нiмецькою мовою» (1990).

Завантажити статтю