Витженс Ґюнтер

ВИ́ТЖЕНС Ґюнтер (Wytrzens Günther; 21. 07. 1922, м. Орлау, нині Орлова Морав. обл., Чехiя — 14. 08. 1991, Ві­день) — ав­стрійський славiст, бібліо­граф. Дійсний член Австр. АН (1979), чл. Між­нар. комітету славістів. Закiн. славіст. студії у Вiден. університеті (1950), працював у ньому: від 1958 — доцент, від 1963 — проф., 1981–91 — директор Ін­ституту славістики. Дослiдник iсторiї словʼян. літ-р, бібліо­графії літ. славістики. Автор праць з укр. літ-ри, австр.-укр. культур. взаємин, зокрема: «Iван Франко: студент i доктор Вiденського унiверситету» (1960), статей про альманах «Русалка Днiстровая» (1983), М. Устияновича (1984). У дослідж. «Діоскури: До пита­н­ня про німецько-словʼянські літературні взаємини в Австро-Угорській монархії» показав роль цього журналу в пере­кла­дан­ні та популяризації творчості Т. Шевченка та Марка Вовчка. У праці «Bibliographische Einführung in das Studium der slavischen Literaturen» («Бiблiо­графiчний вступ до ви­вче­н­ня словʼянських лiтератур», Франкфурт-на-Майні, 1972) та у доповнен­ні до неї (1982) охопив числен­ні укр. публікації, що ви­йшли в Україні та у діаспорі. Опублікував бібліогр. дослідж. «Slavica der Wiener Druckerei der Mechitaristen» («Славіка ві­денської друкарні мехітаристів», Ві­день, 1985). Брав участь у між­нар. симпозіумі «Іван Франко і світова культура» (Львів, 1986), ви­ступив із доповід­дю «Твори I. Франка нiмецькою мовою» (1990).

Завантажити статтю