Розмір шрифту

A

Витинанка

ВИТИНА́НКА — вид декоративно-ужиткового мистецтва; орнаментальні, іноді сюжетні твори, ажурно вирізані (витяті) ножицями або ножем зі шкіри, тканини, кольорового паперу та інших матеріалів. В Україні здавна прикрашали наплічний одяг ажур. візерунками зі шкіри, тканини. У 16 ст. зʼявилися папер. В. як під­кладки від­битків печаток на документах. Від 2-ї пол. 18 ст. набули популярності силуетні В. — чіткі графічні зображе­н­ня з чорного паперу. Як прикраси укр. нар. житла поширилися від 2-ї пол. 19 ст.; їх використовували для оздобле­н­ня стін. сволоків, вікон, полиць, груб, коминів. Роз­квіт укр. В. припадає на кін. 19 — поч. 20 ст. В. поділяються на одинарні (з одного аркуша, суцільні) і багаточастин­ні (складені і накладні). За характером композиції В. роз­різняють симетр. й асиметричні. Виготовляють В. із кольор. глянц. паперу, згинаючи аркуш удвоє, вчетверо або увосьмеро (так досягається по­вторе­н­ня дзеркал.-симетр. мотивів — «двійнята», «четверик», «восьмерик»). Орнамент В. пере­важно геом. і рослин­ний, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображе­н­ня предметів побуту тощо. У 20–30-х рр. 20 ст. В. використовували для оздобле­н­ня клубів, читалень, як декор стін­нівок, плакатів; від 60-х рр. за­стосовують для оформле­н­ня полігр. продукції та ін. В. мають свої художні особливості: на Прикарпат­ті — пере­важно «хрестики» «кочіла», «слупочки» із рослин. мотивами (П. Греблюк, А. Маланин, Л. Процик); на Поділ­лі — «сонця» і стрічк. композиції (С. Батюк, Ю. Мізик, В. Яскілка), симетр. «дерева» з люд. по­статями (Н. Кушнір, М. Руденко, О. Салюк); на Придні­провʼї та Лів­обереж­жі — складні багатокольор. рослин­ні композиції, повʼяз. із настін. роз­писом, уквітчане дерево, вазон, букет квітів (М. Па­влова, Л. Новицька, М. Муха, Г. Хміль); для Дні­пропетровщини характерні композиції «весі­л­ля», «жар-птиця», «зозуля на калині», а також квітк. орнамент (А. Авдєєнко, Н. Білокінь, В. Вовк, Г. Гречанова, П. Глущенко). У 1980–90-х рр. В. виконували професійні художники, зокрема Л. Без­пальча, В. Корчинський, Л. Мазур, О. Слободян, Л. Стебловська. На­прикінці 20 ст. В. транс­формувалися у вирізувану з паперу графіку (Д. Мимрик, Г. Подолин­на, М. Теліженко). В. зберігаються в МУНДМ, МЕХП, Нац. музеї у Львові, Рос. етногр. музеї у С.-Петербурзі. 2003 у м. Могилів-Подільський від­крито музей «Українська витинанка».

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
34221
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
242
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Витинанка / М. Є. Станкевич // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-34221.

Vytynanka / M. Ye. Stankevych // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-34221.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору