Вихарев Олексій Миколайович
ВИ́ХАРЕВ Олексій Миколайович (24. 03. 1932, с. Сирчан Кіров. обл., РФ) — майстер художнього скла і живописець. Чоловік Л. Вихаревої. Член НСХУ (1990). Закін. Одес. художнє училище (1956; викл. М. Жук, М. Павлюк, В. Путейко, І. Сакович). Відтоді працював на Львів. склозаводі № 1; 1987–92 — ст. художник-дизайнер фірми «Пластмасфурнітура» (Львів). Учасник обл. та респ. худож. виставок-ярмарків від 1956. Автор портретів, пейзажів, натюрмортів; скляних сувенір. наборів, декорацій до х/ф «“Богатир” іде в Марто» (1954, Одес. кіностудія худож. фільмів, реж. Є. Брюнчугін та С. Навроцький), проектів вироб. інтер’єрів, монум. живопис. панно, моделювання фурнітури для моделей одягу та взуття.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серія декор. тарелей «Краєвиди Одеси»; сувенірні вази для квітів — «Львів», «Гопак», ваза-куманець (усі — 1963); «Початок зими» (1999), «Соняшники», «Осінь на Високому Замку» (обидва — 2000), «Маки», «Червона калина», «Польові квіти», «Вечірній Львів», «Карпатський краєвид» (усі — 2001), «Зимовий натюрморт», «Лірика весни», «Бузок цвіте» (усі — 2002); портрети — балерини Є. Старикової (1987), Л. Лушпай (2000), І. Темник, Я. Антоша, Папи Івана-Павла ІІ (усі — 2001).